Як(чи) зміняться міста після коронакризи?

Коли відшуміли епідемії ХІХ століття, міські простори достатньо змінились, – стали відкритішими, просторішими і світлішими. Розуміння проблеми, тогочасний рівень освіти і необхідність запобігти появі нових епідемій дали можливість науковцям, медикам та очільникам міст починати радикальні реформи. Скажімо, руйнувати цілі райони з антисанітарними показниками, розбивати парки та сквери, відводити шкідливі підприємства за межі міст.

Сьогодні ж урбаністи говорять про те, що міський простір має ставати більш локалізованим, аби в межах 15 хвилин людина могла отримати всі послуги і ще й мати роботу і при тому комфортно себе почувати. Можливо, очікувати на радикальні зміни немає приводів. Хоча, філософи і соціологи вже говорять про певні тенденції

Українські урбаністи теж розпочали активно обговорювати зміни, до яких спонукає коронакриза. Про деякі з них розповідає Анастасія Боброва, керівниця Українського урбаністичного форуму.

ДОСТУПНІСТЬ МІСТА

Загалом ідея про те, щоб публічні простори були у більшій доступності не нова, вона почала активно обговорюватись ще до пандемії. Оскільки міста зараз розростаються інтенсивно вшир і стають централізованими. Якщо ми говоримо про Київ, приміром, то люди здебільшого добираються на роботу з якихось віддалених районів. В центрі зосереджені не лише місця роботи, а й дозвілля та основні культурні заклади. Це не є дуже здорово, адже люди витрачають багато часу на добирання. Тому ідея задовольнити свої потреби у дозвіллі, культурні запити на своєму мікрорівні районів, – це добра ідея. Так само як і виведення офісних споруд у райони концентрованого проживання співробітників.

Slider image

Навіть заклади у межах 15 хвилин під час карантину можуть стати недоступними

Центр це одна історія. Більшість людей живе у віддалених районах, де взагалі мало говориться про інфраструктуру, зокрема, доступу до вбиралень і питної води. Публічний простір там також гірший.

(НЕ) МОБІЛЬНІСТЬ

Якщо ми говоримо про міські простори після пандемії, основний тренд зараз пов’язаний із мобільністю. Після початку пандемії та карантину стало зрозуміло, що громадський транспорт в Україні не є сталим, його недостатньо, він часто переповнений і в ньому є високі ризики зараження. Тому є привід говорити, що система мобільності і громадський транспорт мають змінюватися.  Тобто він має стати доступнішим, транспорту і маршрутів має бути більше. Також містам варто звертати увагу на розвиток альтернативної мобільності. Зокрема, веломобільності та мікромобільності.

Slider image

Київ карантинний потопав у заторах. Люди в чергах на громадський транспорт чекали годинами

Дослідження показують, що заразитись якимись хворобами під час їзди на велосипеді практично неможливо. Зате можливо потрапити в ДТП. Саме тому варто розвивати інфраструктуру міста, розраховану на велотранспорт. Аби людина могла з будь-якої точки міста потрапити в іншу точку саме на такому транспорті.

Я вважаю, що після завершення карантину рух до веломобільності має стати пріоритетним. І деякі міста вже почали звертати на це увагу. Зокрема, в Мілані розбудували нову систему велодоріжок, в Парижі також. Але варто зауважити, що і до пандемії там вже були зроблені перші кроки для змін у цій галузі, аби позбуватись автомобільної залежності. Нам, на жаль, треба починати здалеку.

Slider image

Велосипед під час карантину багатьом допомагав долати великі відстані

ГО U-cycle проводили на початку карантину дослідження щодо кількості велосипедистів (ці дослідження проводять щороку) і от саме цього року майже вдвічі збільшилася кількість містян на байках. Тут і на око помітно, що навіть без інфраструктури, людей, які почали рухатись велосипедами по Києву під час карантину стало більше.  Зараз важко сказати, наскільки це закріпиться після обмежень і які зміни будуть у громадському транспорті, але потенціал до цього є.

ЕКОЛОГІЧНІСТЬ

Ще один із топ-трендів, які міста мають враховувати посткарантинної пори. Цей напрям буде і вже зараз актуалізується – це зміни клімату. Деякі дослідники і філософи, зокрема, Бруно Латур (французький філософ та соціолог, який досліджує теми екологічних та соціальних, зокрема, урбаністичних питань – Ред.) говорить, що нинішня криза це репетиція майбутньої кліматичної кризи. Тому  нам зараз варто думати над тим, що міста мають адаптовуватись до цих процесів. Це вже доведений факт.

Slider image

Бруно Латур, філософ та соціолог, один із перших  заговорив про коронакризу у містах

Міста стають зараз епіцентрами, де негативні наслідки можуть проявлятись досить сильно. Це і підвищення температури, і підтоплення. І вже зараз, якщо у нас не буде стратегій адаптації, через певну кількість років нас чекають ще інтенсивніші наслідки.

У Києві, зокрема, тема екологічності знову ж-таки пов’язана із мобільністю. Бо це нині найбільша з причин забруднення, та й сама інфраструктура дуже дорога. Збільшується, відповідно, заасфальтована територія, підвищується температура повітря. Вона прямо впливає на зміни клімату.

ВІДКРИТІСТЬ ПРОСТОРІВ

Якщо ми говоримо про публічні простори, то вони мають лишатись відкритими і особливо зараз якомога відкритішими для більшої кількості людей. Якщо ми будемо розподіляти, обмежувати і відділяти – це може негативно вплинути на вразливі групи людей. Вони і так часто виключені з публічних просторів, а такими обмеженнями опиняться знову на периферії. Потрібно бути з цим дуже обережним. Треба розуміти, що збільшення безпеки для одних людей не завжди означає безпеку для інших категорій людей. А деяким групам, як-от з невисоким рівнем доходів, і взагалі зашкодити…

Наприклад, зараз ми вже зрозуміли, що доступ до води та гігієни, зокрема, туалетів дуже важливі в місті. Після пандемії мені би дуже хотілося б, аби це розуміння закріпилося і відобразилося в наших містах.

Slider image

На час карантину чимало громадських закладів було закрито

У нас досі нема сталих і широких мереж громадських безкоштовних вбиралень, дуже мало в Києві точок з доступною питною водою.  Вони вкрай важливі в контексті карантину і дотримання правил гігієни. І також вони потрібні в контексті змін клімату, коли в містах стає дуже жарко нам все більше буде потрібен швидкий доступ до питної води. Зокрема, для людей, які не мають можливості зайти і купити собі цієї води.

ВЗАЄМОДІЯ ВЛАДИ І ГРОМАДИ

Тут дуже складно говорити. Мені здається, що влада не має якогось стратегічного бачення. Є певні точкові зміни. Наприклад, напередодні виборів облаштовують велодоріжки. Ось на вулиці Бастіонній у Києві з’явилась нова, в центрі їх побільшало. Але це точкові зміни, стратегії поки непомітно. А якщо вона і є, то розрахована на автомобілістів, бо в планах вже є нові розв’язки, нові автошляхи. Зараз ці доріжки все одно не з’єднані у цілісний маршрут.

В Києві є багато активістів та активісток, громадських організацій, які активно просувають свій порядок денний. Ми на рівні своєї організації намагаємось комунікувати із засобами масової інформації та владою. Бачення громадських активістів є. Але не завжди є ресурси та можливість прокомунікувати і не завжди є фітбек влади…

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3