Як іноваційні технологічні проєкти змінюють світ

На днях компанія Ілона Маска SpaceX вперше у своїй історії запустила людей у космос. Це без перебільшення історична подія. Вперше людей у космос запустила приватна компанія. Крім того, вперше за дев’ять років американці відправили на Міжнародну космічну станцію своїх астронавтів самостійно, а ракета зроблена за останнім словом техніки.

Slider image

Як іноваційні технологічні проєкти змінюють світ

Також до неймовірних проривів Маска можна записати нове слово у розвитку електромобілів, яке сильно вдарило по традиційному автомобілебудуванню. Tesla Model S став по-справжньому успішним. Він поєднує в собі просунуті «зелені» технології, економічність, прекрасні технічні характеристики і високий комфорт їзди. 

Зовнішність електрокара виграшно контрастує з зовнішнім виглядом типових міських міні-електромобілів. По суті, перед нами люксовий седан, який у всьому може посперечатися з топовими моделями провідних автовиробників світу.

Найспритніша модифікація P85D розганяється майже до 100 км / год за якісь 3,2 секунди. Машина зривається з місця як справжній спорткар, при цьому управляти нею легко і зручно. Одного заряду літій-іонного акумулятора вистачає на подолання 443 км. 

Slider image

Максимальна швидкість Tesla Model S становить 249 км / ч. Авто користується шаленою популярністю в Європі та США. В Америці, наприклад, в першому кварталі 2013 року електрокар став найбільш продаваним люксовим седаном, потіснивши таких гігантів ринку як Mercedes-Benz. Загалом, Ілон Маск зі своєю Model S визначив розвиток технологій автомобілебудування на багато десятиліть вперед.

Є ще один його амбітний проєкт – швидкісні вакуумні потяги Hyperloop, запропонований в 2013 році. Тоді компанії Hyperloop Transportation Technologies (HTT) та Hyperloop One зайнялися його розвитком.

Hyperloop – це інноваційний вид наземного (або підземного) транспорту, що складається з аеродинамічної труби і капсули, здатної рухатися без повітряного опору і розганятися до рекордних швидкостей.

Ще 2018 року вперше заговорили про появу Hyperloop в Україні. Тоді екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян підписав меморандум про співпрацю з американською компанією Нyperloop Transportation Technologies. А перший майданчик для випробувань вже мав би бути побудований у 2019 році в Дніпрі. Цей проєкт можна було б реалізувати за 5-10 років.

Slider image

Проте, як зазвичай буває, людству важко зробити перший крок. Згадаємо, наприклад, перший проект підземного рейкового тунелю в Києві (XIX ст.). Тоді сучасний метрополітен здавався також чимось нереальним. Не одноразово міська дума відхиляла його будівництво через велику вартість, війни.

Тільки 1960 року в столиці відкрили першу чергу метро з п’яти станцій. Метробудівці стикалися з багатьма труднощами. Але, не зважаючи на всі нюанси, сьогодні Київський метрополітен – це три лінії протяжністю майже 70 кілометрів, 52 станції з трьома пересадковими вузлами. А близько півтора мільйона пасажирів щодня користуються метро.

Це нагадує сьогоднішнє ставлення до новітньої технології Hyperloop. 

Хоча на початку 2019 року експерти аналітичного центру «Український інститут майбутнього» оцінили можливі економічні наслідки від запровадження Hyperloop в Україні і в результаті схвалили реалізацію технології гіперлуп в нашій країні. Hyperloop має потенціал, щоб стати важливою ланкою в системі пасажирського транзиту – це можливий «технологічний прорив».

«Науковці переконані, що виробничі потужності, інвестиційні можливості та управлінські переваги дадуть змогу успішно розвивати проект HypeUA, що спонукає розвитку супутніх галузей», – йдеться у повідомленні прес-служби Міністерства інфраструктури. 

У Європі вже на початку 2020 року був створений спільний технічний комітет – JTC 20. Він сконцентрований на розробці загальних підходів побудови Нyperloop по всьому континенту. 

Лідером серед них вважають нідерландську Hardt Hyperloop, яка минулого року побудувала перший європейський випробувальний полігон, на якому вже випробують левітацію, рух та вакуумне середовище системи потягів.

Дослідження, проведене Hardt Hyperloop, показало, що «Гіперлуп» може скоротити час поїздки від Амстердама до Парижа, Дюссельдорфа, Брюсселя або Франкфурта з декількох годин, до декількох десятків хвилин, обіцяючи при цьому «розмити» кордони європейських країн в буквальному сенсі цього слова.

На даний час команда будує першу високошвидкісну ділянку магістралі довжиною 3 кілометри в провінції Гронінген. Зараз це найбільший тестовий полігон Hyperloop в Європі.

А Міністерство транспорту Королівства Саудівська Аравія на початку весни оголосило про укладення контракту з Virgin Hyperloop One. У рамках партнерства вони проведуть перше на національному рівні новаторське попереднє техніко-економічне обґрунтування використання технології гіперлупу для перевезення пасажирів і вантажів. 

Говорячи про потенціал трансформації технології гіперциклу в Королівстві, Джей Уолдер, головний виконавчий директор Virgin Hyperloop One, сказав: 

«Я впевнений, що відповідно до Vision 2030 ми побачимо перший в світі комерційні лінії протягом десятиліття».

Попит на цю технологію буде і це залежить від сукупності факторів і трендів, які відбувається в світі. 

«По-перше, зараз йде процес розвитку глобальних агломерацій: в міських агломераціях зараз живе 51% населення, до 2030 року це буде вже 60-65%, а до 2050-го – 70-75%. Друге – це розвиток екологічних видів транспорту. Нарешті, з точки зору бізнес-моделі високошвидкісні магістралі дешевші, ніж традиційні види перевезення, витрати нижче в рази. З точки зору конкуренції економічна модель Hyperloop сьогодні виглядає більш конкурентоспроможною. Дешевше тільки автомобільна дорога і залізниця. Але залізниця не витримує – і повільніше, і в рази дорожче. Треба мати на увазі, що транспортування залізницею – це ще проблеми з різною шириною колії. У різних країнах вона різна, і для транспортування по ж / д колію потрібно «перекладати». Логістика – штука жорстока», – підтверджує думку дослідників колишній співголова ради директорів Virgin Hyperloop One Зіявудін Магомедов.

Перший заступник міністра інфраструктури 2014-2016 рр. Володимир Шульмейстер зазначає, що щороку швидкість вантажних перевезень падає. 

«Сьогодні вона становить близько 40 км – навіть не в годину, а в добу. Проблема в самих рейках і шпалах. Модернізувати їх нереально. Швидкісні перевезення – це зовсім інший вид транспорту. Україна має шанс, що Нyperloop у нас все ж таки з’явиться. Якщо цей проєкт стане успішним у світі, то він прийде і до нас», – додає Шульмейстер.

Україна наразі потребує розвитку в багатьох сферах, що дає змогу подумати про втілення інноваційного проєкту.

Більше про тренди та розвиток сучасних міст ви можете прочитати на нашому Телеграм-каналі