Велосипедисти в місті. Як зробити, щоб це стало нормою – для автомобілістів, пішоходів і самих велосипедистів

Велосипедна інфраструктура – це завжди питання комплексне. І місто повинно паралельно вирішувати проблеми своїх жителів. Так вважає дніпровський архітектор Давид Карибян.

Аби пояснити – який вигляд повинна мати велоінфрастукрура в реальності – він наводить як приклад Париж і Барселону.

“Культура велосипедного транспорту там існує вже десятки років, нагадує Давид Карибян. – У Барселоні основна частина вулиці – одностороння, а збоку – двостороння велодоріжка. Вона відокремлена від потоку машин делініаторами. Водії не можуть заїжджати на велосмуги і паркуватися.”

Висновок. Недостатньо просто накреслити смугу – її треба обмежити фізично.

Slider image

Архітектор Давид Карибян нагадує – “одна з тенденцій в компактних європейських містах – створення робочих місць в межах мікрорайонів. Наприклад, якби і у Дніпрі було так, то жителям Лівобережного або Сонячного не довелося б постійно їздити в центр. До слова, констатує архітектор, лівий берег більше пристосований для створення велосипедних доріжок. Там відповідний рельєф, а ось на правому – великі перепади висот”.

Висновок. Потрібно використовувати і враховувати особливості міста.

Деякі урбаністи кажуть, що в центрі Дніпра складно створювати велодоріжки через вузькі вулиці. Щоб дізнатися, так це чи ні, Дніпропетровська асоціація велосипедистів проаналізувала ширину магістральних вулиць. Фахівці дійшли висновку, що в центрі можна сміливо облаштовувати велодоріжки. При цьому буде достатньо місця для парковок, і навіть не доведеться звужувати смуги для руху транспорту і тротуари для пішоходів.

Slider image

Кілька останніх карантинних місяців довели, що у велотранспорту великий потенціал з точки зору використання містянами. Архітектор Давид Карібян наводить як приклад березень-квітень 2020 року, коли всі міста Європи запроваджували карантинні заходи і обмежували рух громадського транспорту.

“Що там робили: брали тимчасову розмітку жовтого кольору і за допомогою делініаторов, тобто тимчасових бордюрів, і стовпчиків відводили півтора метра для руху велосипедистів. Швидкий і дешевий тактичний крок. Велосипедний рух, якого ніколи не було в певних місцях, там з’являвся, констатує архітектор, оскільки для цього просто створили умови”.

Висновок. Спочатку важливо створити умови.

Slider image

“Хтось напевно буде використовувати велосипед як “транспорт середньої милі”, – припускає архітектор. Як приклад, людина приїде на зупинку громадського транспорту, там його чекатиме вільна велопарковка. Він залишить свій велосипед і сяде в автобус. Хтось живе ближче до центру або більш активний. Він буде використовувати велосипед, щоб проїхати весь маршрут від будинку до роботи”, – наголошуєє Давид Карібян.

Висновок. Створюючи велосипедну інфраструктуру міста, необхідно вирішувати завдання комплексно: розміщувати велосипедні парковки та упорядковувати велосипедні смуги.

Slider image

І знову ж таки потрібно не забувати, що велосипедна інфраструктура – це завжди питання комплексне. А місто повинно паралельно вирішувати проблеми усіх своїх жителів.

Джерело – Відкритий.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3