В Дніпрі створили пішохідну вулицю європейського рівня: розповідає головний архітектор міста

Дмитро Волик – головний архітектор Дніпра. Зараз у місті продовжують розвивати пішохідні зони: у 2019 році відкрили великий сквер «Прибережний» біля Дніпра, а восени 2020 року закінчили реконструкцію вулиці Короленка.

Slider image

“Хмарочос” у партнерстві з щотижневою програмою про урбаністику та архітектуру — «Формат А:1» опублікував розмову з Дмитром Воликом про особливості нових громадських просторів у місті. 

Пішохідна зона на вулиці Короленка

Реконструкція вулиці Короленка – це перший крок у створенні нового пішохідного каркаса у міському центрі. У цивілізованому світі міста давно роблять комфортними для пішоходів, але Дніпро, як і будь-яке пострадянське, постіндустріальне місто, довгий час розвивалося в іншій парадигмі. 

Slider image

Ми віддавали пріоритет автомобілям, і всі тенденції розвитку транспортної системи міста передбачали забезпечення комфорту саме для них. На жаль, навіть у цьому процесі ми не досягли тих результатів, що й цивілізовані міста у 1970-1980-х роках. Тобто повноцінний транспортний каркас у Дніпрі так і не був сформований.

При цьому ставлення до вулиць, як до автомобільних артерій збереглося й сьогодні. Останніми роками ми почали змінювати парадигму та намагатися зробити місто комфортним передусім для пішоходів. Не лише для їхнього транзиту, але й для відпочинку.

Slider image

Оновлена вулиця Короленка стала першим подібним простором. Перед нами стояло кілька завдань: в першу чергу, знайти архітектурні та дизайнерські рішення, які б показали містянам, що колишня проїжджа частина передається їм для соціальної активності та творчих проявів. 

По-друге, ми хотіли отримати сучасний простір, який добре б працював на контрасті з історичною забудовою вулиці. На мій погляд, це вдалося: нові елементи яскраво «звучать» у цьому поєднанні. Над проектом працювала команда на базі Головного архітектурно-планувального управління зі мною, архітекторами Ксенією Донецькою та Сергієм Дербіним.

Значну увагу приділили освітленню: у вечірній час середовище отримує новий образ, розрахований вже не на транзит. Для вулиці обрали неінтенсивне світло, яке може змінювати свій відтінок та насиченість відповідно до різних сценаріїв використання. 

Slider image

Сьогодні ми бачимо у цьому просторі багато творчих людей – художників, фотографів, вуличних музикантів. Тобто відбувся процес ідентифікації, міські спільноти прийняти це середовище як частину нового Дніпра. Це було для нас дуже важливим завданням. 

Про фінансову допомогу від бізнесів

Облаштування публічних просторів дійсно дає поштовх розвитку бізнесу та зростанню цін на нерухомості навколо. Спроби залучити інвестиції в благоустрій були у місті ще років 15 тому, коли здійснювалася реконструкція центральної частини набережної Дніпра.

Ця практика певно правильна, але в реальності має нюанси. Благоустрій – це високовартісний процес, і ціна приватних об’єктів навколо зазвичай нижчі за проекти, над якими ми працюємо. Тому говорити про економічно обґрунтовану участь власників бізнесу в цьому не зовсім правильно.

Slider image

Більша частина фінансування подібних проектів має бути муніципальною: тільки тоді ми зможемо отримати якісні простори. Є окремі прецеденти високоякісного благоустрою коштом приватних інвесторів, але здебільшого результати таких проектів дуже посередні. 

Сквер «Прибережний»

Ідея створення цього скверу та основа проекту були закладені ще у 2010-2012 роках. Тоді на цьому місті був пустир. Однак це найбільша територія вздовж усього житлового масиву «Перемога», тому ми знали, що вона має отримати розвиток як рекреаційна зона. 

Дитяча тема у місті зараз недостатньо реалізована і дуже необхідна. Тому створення дитячого комплексу з активностями для різних вікових груп було вкрай важливим для формування повноцінного рекреаційного простору. Ми зробили на цьому акцент – і зараз це ледь не домінантна функція скверу. Якщо площа з фонтаном повноцінно працюють ввечері, то дитячі майданчики користуються популярністю постійно.

Одним із завдань у «Прибережному» було вмістити на досить невеликій території багато людей. Тому ми свідомо зробили відсоток мощення значно вищим, ніж у прийнятих для парків стандартах. І не помилилися: хоча ми розглядали сквер, в першу чергу, як місце рекреації в пішій доступності для жителів наявної тут забудови, зараз «Прибережний» працює як міський парк, сюди приїжджають з усього міста, з обох його берегів. 

Slider image

Місто не надає достатньої кількості подібних об’єктів, тому цей сквер працює понад свою розрахункову потужність. Окремою проблемою стає паркування: хоча ми зробили достатньо паркомісць, вони завжди заповнені, як і території навколо скверу. Але це питання часу, якщо місто буде реалізовувати подібні простори у кожному житловому районі, навантаження знизиться. І з’явиться можливість проектувати ці зони в дещо інших форматах. «Прибережний» – один з перший об’єктів у місті, який ми спробували зробити повністю інклюзивним – цим простором можуть повноцінно користуватися люди з інвалідністю та маломобільні містяни.

Основні містобудівні проблеми

Більшість містобудівних проблем сьогодні спричинені тим, що розуміння містобудівної документацій з точки зору закону прийшло до нас з радянського минулого і планової економіки з містоутворюючими підприємствами. На сьогодні подібний підхід не просто застарів, він є радикально некоректним. 

Зараз жодне підприємство не може дати реальні показники своїх трудових потреб через п’ять, і тим більше через 20 років. А вся парадигма формування генерального плану сьогодні зводиться саме до цих показників. Ми розуміємо, що робота по збору цих даних давно перетворилася на профанацію.

Тому важливо, щоб містобудівні документи, якими ми користуємося, включили також інші аспекти розуміння розвитку міста. Такі як міська композиція, виявлення планувального каркаса, виявлення ландшафтної матриці тощо. Питання розвитку міста має перейти з суто технічного виміру, в естетичний. Коли ми навчимося відображати ці речі в містобудівній документації – будемо жити в зовсім інших містах. 

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3