У гармонії з природою. Унікальний пермакультурний екосад створили в Дніпрі

Намагаючись зберегти планету, світ все більше використовує альтернативні традиційним підходи проєктування навколишнього простору. Одним з ключових і прогресивних напрямків в облаштуванні міського середовища, а також веденні сільського господарства, є пермакультура. Це підхід, заснований на взаємозв’язках, які присутні в природних, досить стійких екосистемах.

Сучасні тренди

Пермакультурний дизайн вже давно визначає тенденції в міських просторах Європи. Органічні ферми, екосади, природні ігрові зони та інші ландшафтні проєкти, що базуються на поєднанні ресурсів природніх екосистем – це сьогоднішня реальність багатьох міст світу.

Slider image

Пермакультура, місцем поширення якої було спочатку сільське господарство, сьогодні стає принципом мислення в таких сферах як енергопостачання, ландшафтний дизайн та проєктування об’єктів соціальної інфраструктури. Що цілком природно, адже переваги такого дизайну визначаються достатніми знаннями про властивості та особливості кожної складової і умінням налагодити зв’язки між ними таким чином, щоб підвищити ефективність їх обслуговування людиною і відповідно зменшивши трудовитрати на обслуговування.

Дніпровський екосад

В промисловому районі Дніпра, при Храмі Ікони Божої Матері Іверської, успішно функціонує пермакультурний центр КрінKrin. Тут, пермакультурний дизайнер Лілія Моруга разом з настоятелем храму отцем Миколою п’ять років тому вирішили створити сад за заповітами і канонами пермакультури.

Slider image

Сьогодні на місці колишнього смітника буяє квітучий сад з унікальними рослинами. Особливість цього саду полягає в тому, що для догляду за ним не застосовуються штучні добавки – все збалансовано іншими рослинами або природними рішеннями.

Ефективні рішення

Оскільки на Дніпропетровщині, як південному регіоні, водна проблема є досить актуальною, в пермакультурному центрі воду використовують максимально дбайливо та ощадливо. На даху невеликого будинку створена система збору дощової води. Завдяки природному схилу, зібрана вода, стікаючи, зрошує рослини в саду. Її надлишок накопичується в спеціальних маленьких ставках – там же вона очищається за допомогою водних рослин без використання хімічних реагентів. Полив відбувається краплинним методом в нічний час, що дозволяє уникнути швидкого випаровування води.

Slider image

Економити воду допомагають і особливі безполивні грядки, на яких рослини зі стрижневим корінням самі дістають вологу з глибин землі. Рослинний комплекс продуманий таким чином, що кожна з рослин має свою функцію. Більш стійкі до впливу сонця закривають від прямих променів інші рослини, квіти – відволікають комах від плодових насаджень. А ще є такі, що допомагають збагачувати грунт або фіксувати в ньому органічні добрива.

Slider image

Самі грядки також мають спеціальне планування. Вони зорієнтовані на траекторію руху сонця. Захищені від вітру спеціальними валами. Будується теплиця, в якій ростуть теплолюбиві лимони, мандарини, імбир тощо.  

Slider image

Вдалий експеримент

Ця ініціатива є своєрідним експериментом, за допомогою якого перевіряється ефективність різних рішень. І що цікаво, для його проведення було обрано практично “мертву землю”, на якій ще п’ять років тому був смітник, куди викидали будівельні матеріали. І оживити цю землю вдалося лише завдяки продуманому комплексу пермакультурних рішень.

Slider image

Цікаво також, що для будівництва споруд саду, його автори використали знайдені на звалищі речі, з яких створили комплекси своїми руками.

“На цьому звалищі ми знайшли купу всіляких труб каналізаційних, використали їх, враховуючи рівень грунту – у нас схил на 15 см – і за їх допомогою збираємо воду та зрошуємо наші рослини,” – говорить дизайнер проєкту Лілія Моруга.

Slider image

Плани на майбутнє

Екосад планують розширювати. Попри усі складнощі, активісти вважають, що на даний момент зроблено лише 25% від задуманого. В подальшому вони мають намір не просто розширювати свій центр, але й шукати можливість реалізувати рішення з відновлюваної енергетики, які через дорожнечу поки не вдалося здійснити. Крім того, як говорить один з фундаторів саду Отець Миколай, хоч пермакультурний підхід ще не вдалося застосувати до агрогосподарства великого масштабу, в майбутньому не буде іншого виходу, крім як змінити спосіб ведення сільського господарства.

Slider image

А ось що стосується невеликих садів та господарств, то тут застосувати пермакультурні інструменти вже зараз може кожен. І “будь-яка людина за один сезон може сад перетворити в маленький рай”, – говорить отець Миколай.

Надія на співпрацю

Перспективи розвитку проєкту у Дніпрі видаються досить оптимістичними. Адже екологічну тематику в місті активно просувають місцеві активісти, які мають серйозну підтримку місцевої влади. Таких проєктів в Дніпрі реалізовано вже чимало.

Як постійно наголошує мер Дніпра Борис Філатов, співробітництво з громадськими активістами важливе не лише тим, що свідомий бізнес і активні громадяни підставляють міській владі плече. Це також привід ще раз нагадати територіальній громаді про те, наскільки важливою є самоорганізація людей у різних галузях. 

Така самоорганізація завжди має реальну підтримку в Дніпрі. Один з останніх прикладів, про який Урбаніст вже розповідав – підписання міським головою Дніпра Борисом Філатовим та керівництвом заводу “Потока” меморандуму про оздоровлення екологічної ситуації в місті.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3