Тварини в урбанізованому світі. Як зоопарки рятують рідкісних тварин

Сучасні зоопарки – це вже не звіринці, де люди роздивляються тварин у клітках. Нині місія зоопарків – зберігати популяції видів на планеті. Бути своєрідним “ковчегом”, де тварин готують до життя в дикій природі.

Тварини і люди

Столітній плейбой і Супер Дієго – так охрестили представника гігантських черепах рідкісного виду Chelonoidis hoodensis, які живуть на Галапагоських островах. Пів століття тому виявили, що вид на межі вимирання. На острові залишилося всього два самці та 12 самок. Ще одного самця цього виду знайшли в зоопарку Сан-Дієго, і назвали його на честь міста – Дієго. Він став учасником програми зі збільшення популяції гігантських черепах.

Slider image

Загалом вдалося виростити й випустити в дику природу близько двох тисяч черепашенят, а Дієго є батьком приблизно 800 з них. Влітку 100-річного Дієго повернули жити в дику природу на Галапагоські острови.

У Талліннському зоопарку опікуються рідкісним видом норок. Європейська норка, або Mustela lutreola, занесена до Червоної книги та належить до видів на межі зникнення.

Slider image

Ще на початку минулого століття норка жила майже у всій Європі. Європейська норка почала зникати через те, що її витісняє завезений людиною вид – американська норка. Також тварини потерпають від знищення невеликих річок і джерел, від браконьєрства. Зовні американські та європейські норки схожі. Розрізнити їх можна по мордочці: у європейської норки білі плями зверху та знизу мордочки, а в американської пляма буває тільки на нижній щелепі.

Slider image

У Талліннському зоопарку мешкають близько 2/3 всіх норок, які живуть в зоопарках. Крім того, щоб відновити природну популяцію, частину з них наприкінці літа перевозять на острів Гіюмаа.

Українські зоопарки також поступово реформуються і долучаються до роботи, спрямованої на збереження видів.

“Зараз у світовій практиці тенденція така: якщо ви утримуєте якихось тварин, наприклад, горил, то ви повинні мати можливість цих горил відпускати на волю, – розповідає генеральний директор Київського зоопарку Кирило Трантін. – Ми були в одному з англійських зоопарків, який за час свого  існування випустив у природу 140 рівнинних горил”.

Київський зоопарк бере участь у програмі відновлення рідкісних видів, які мешкають у наших лісах та степах.

Slider image

У травні в Центрі відновлення дрібних ссавців Київського зоопарку народилися хом’ячки й кажанчик, яких згодом випустили в дику природу. У вересні два малюки народилися у пари антилоп нільгау. Нільгау – найбільша азійська антилопа. Її ще називають блакитною антилопою за красивий блакитно-сірий колір самців. Цей вид мешкає на частині півострову Індостан та на заході Індії. В природі ці антилопи страждають від браконьєрства, від знищення дикої природи. Народжених у столичному зоопарку антилоп згодом відправлять жити у біосферний заповідник “Асканія-Нова”, де вони допоможуть збільшити популяцію.

Slider image

Найбільше рідкісних тварин в Україні – у Миколаївському зоопарку. Там живуть близько 460 видів тварин, з яких 220 видів занесені до Міжнародної Червоної книги. За Європейською програмою розведення рідкісних видів тварин до зоопарку привезли двох жирафів підвиду “жираф Ротшильда”. У природі їх залишилося не більше 700 особин. На відміну від інших жирафів, ці тварини мають на голові не два ріжки, а п’ять. Цю особливість першим описав представник відомої династії Ротшильдів Лайонел Уолтер Ротшильд, який був не лише банкіром, а й зоологом.

Slider image

Також в європейській програмі збереження видів, що перебувають під загрозою зникнення, бере участь зоопарк Рівного. На сторінці зоопарку у Фейсбуці повідомляють, що одними з рідкісних мешканців зоопарку є мангобеї червоноголові. Ці примати занесені до Міжнародної Червоної книги як вразливий вид. У Рівненському зоопарку зібралася справжня інтернаціональна група: одного самця привезли із зоопарку Львівської області, його партнерку – із зоопарку німецького міста Карлсрує, а ще одна самка прибула з Вроцлавського зоопарку. У дикій же природі мангобеї червоноголові живуть у Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, в Габоні та Нігерії.

Slider image

Панда-дипломатія

Велика панда занесена до Міжнародної Червоної книги. До 2016-го року ця тварина була видом, що зникає. Завдяки зусиллям зі збільшення популяції статус панди змінили на вразливий вид. Панда – не лише надзвичайно мила істота, а й, певно, єдина у світі тварина-дипломат. Влада Китаю використовує своє пухнасте національне надбання для налагодження  стосунків з іншими країнами. На знак дружби й поваги дарують панду. А ось купити бамбукових ведмедиків практично неможливо.   

Slider image

“На сьогодні усі панди світу належать Уряду Китаю, – пояснює заступник генерального директора Київського зоопарку Сергій Харьков. – Тобто просто взяти й виростити собі панд неможливо. Китай, так би мовити, надає в оренду в інші зоопарки світу цих тварин, причому відправляє їх разом зі своїми співробітниками китайцями. Тож можливість поселити в зоопарку свого міста панду є – але за великі гроші, офіційно через Китайську Народну Республіку і на конкретних жорстких умовах. І обійдеться “квартирування” панди від 1 до 2 мільйонів доларів на рік“.

Slider image

Комфорт тварин

Якою б гуманною не була місія порятунку тварин, зоопарки – це все одно життя в неволі. Деякі зоозахисники категорично проти будь-яких зоопарків. У багатьох країнах принаймні намагаються зробити життя тварин якомога природнішим. Замість кліток і грат облаштовують рови, водойми, висаджують дерева. По спеціально огородженій території ходять люди, а не тварини. А ще впроваджують інновації. У зоопарку Портленда у вольєрі для великих котячих встановили пристрій, який викидає в повітря кульки з м’ясного фаршу. Коли кішки чують клацання, вони налаштовуються на полювання. Це задовольняє їхні інстинкти і зменшує нудьгу.

Slider image

У Фінляндії вирішили розважити мавп. Вчені з фінського університету встановили в зоопарку Коркеасаарі в Гельсінкі музичний програвач. Мавпи родини Сакієві могли управляти ним самостійно. На вибір тваринам запропонували чотири списки відтворення: шум дорожнього руху, звук дощу, медитативну дзен-музику і танцювальну музику. За словами дослідників, найчастіше мавпи віддавали перевагу шуму автомобілів.

Slider image

Автор цього дослідження Кіпсі Піннонен вважає, що вищання шин могло нагадувати мавпам знайомі звуки. Адже в дикій природі ці мавпи підтримують контакт за допомогою писку та шипіння.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3