Автор - Редакція

Пандемії істотно впливали на розвиток мегаполісів впродовж всієї історії людства. Наприклад, каналізація у Лондоні з’явилась у відповідь на спалахи холери у 1850-х, що забрали 10 тисяч життів. Звісно, коронавірус також вплине на майбутнє міст.

Проєкт Генерального плану Києва 2040 не містить актуальних і сталих містопланувальних рішень, які б враховували кліматичні зміни.

Світом стає дедалі популярнішою практика заміни естакад на об’єкти більш корисні та зручні для жителів міста. У містах Європи та Америки транспортні розв’язки дедалі частіше змінюють на зелені зони та парки.

Проблему поганих тротуарів оприявнила пандемія коронавірусу. На більшості тротуарів нереально дотримуватися соціальної дистанції у два метри.

Пандемія коронавірусу змінила не лише звичний стиль життя людей, а й має у довготривалій перспективі вплинути на архітектуру.

У січні 2020 року стало відомо, що в новому Генплані Києва передбачено перепрофілювання майже 1,7 тис. гектарів територій промзон у “багатофункціональні райони”.

1 дерево в рік = кисень для 2 людей. Особливо вони важливі у місті для поглинання вуличних газів. Але як озеленити місто, виявляти аварійні дерева і садити свої будь-якій людині?

Чому дороги в столиці заблоковані і чого чекати у майбутньому.

Парки та сквери – це не просто “зелені зони”, де можна воз’єднатись з природою, подивитись на дерева та послухати спів пташок.

Як проводять конкурси на автобусні маршрути в Україні та як змінити ситуацію на краще