Самодостатність та безконтактність. Як пандемія змінює міста та міські простори

Пандемія коронавірусу стала для світу найбільш серйозним за багато років викликом. І адекватну відповідь на нього вже упродовж кількох місяців намагаються знайти не лише лікарі, які лікують, та науковці, які шукають можливості для подолання вірусу. Своє поле для роботи мають і урбаністи з архітекторами та дизайнерами. Ідей, зініційованих бажанням нейтралізувати ризики пандемії, чимало. І хоча 100-відсоткової безпеки вони не гарантують, але ризики зменшити можуть.    

“15-хвилинні міста”

Це ідея, яка передбачає, що всі необхідні для людини інфраструктури знаходяться в пішій доступності, невпинно оволодіває масами. Її вже підтримала міжнародна коаліція C40 Cities, до якої входять представники 96 міст світу. Прихильники концепції переконані, що щільність інфраструктури та пішохідна доступність допоможуть підтримати локальний бізнес та сприятимуть зменшенню викидів СО2.

Slider image

До речі, в цю концепцію певною мірою вписується і намір розробників проєкту Генерального плану Києва, які пропонують в подальшому забудовувати Київ за принципом Європи, тобто щоб центр був поруч з домом.

“Дистанційні” площі та парки

У перші місяці пандемії для збереження між людьми соціальної дистанції у півтора метри наносили відповідну розмітку. Її можна побачити і в магазинах, і в банках, і на вокзалах, і в багатьох інших установах. Тим більше, що Міністерство охорони здоров”я постійно нагадує про дотримання дистанції.

Slider image

Ідею соціального дистанціювання активно підхопили і урбаністи. Вони вже поширили її і на міські простори. Площі із зазначенням персональних місць є і в Італії, і у Великобританії.

Slider image
Slider image

Не відстають від урбаністів і українські посадовці. Якщо у сесійній залі Верховній Раді депутати соціальної дистанції не дотримуються – мовляв, немає такої можливості – то, приміром, у Дніпрі депутати міськради можливість для себе тримати дистанцію знайшли. Ще з березня сесії там проводять на парковці у дворі будівлі мерії.

Slider image

“На фото стільці депутатів міськради на парковці у дворі. Готуємося до сесії. Дотримуємося дистанції”, – написав у Facebook 25 березня мер Дніпра Борис Філатов і прикріпив фото парковки, а також запропонував депутатам Верховної Ради “взяти технологію на замітку”.

Про важливість дотримання під час пандемії правил соціальної дистанції, судячи з результату, думали і архітектори студії Precht, які запропонували головну дизайнерську ідею для “Парку Дистанції”. Архітектори розробили проєкт парку, доріжки в якому розташовані не менше, ніж 90 см одна від одної, а маршрут розроблено так, що перетнутись відвідувачі не можуть.

Slider image

Парк було вигадано спеціально для Відня, але архітектори впевнені, що такий дизайн можна використовувати у будь-яких містах. Подібна ідея, до речі, успішно реалізується і в приміщеннях, де маршрути руху розподіляються так, щоб шляхи різних груп не перетинались. Приміром, в українських школах – принаймні, там, де є така можливість, учні заходять в шкільні будівлі через різні двері і різними маршрутами рухаються до своїх класів.

Дизайнерам Мартіну Біндеру та Клаудіо Ріммелю їх творчий пошук підказав ще одне “ігрове” рішення для збереження соціальної дистанції. Це “infection-free”-майданчики, де ігрові зони знаходяться на різних рівнях.

Slider image

Самодостатні будинки і міста

Ідея “15-хвилинного міста” в уяві архітекторів трансформувалась в самодостатні будинки і навіть міста. Приміром, студія італійського архітектора П’єро Ліссоні розробила проєкт Skylines.

Slider image
Slider image

Це концептуальний хмарочос заввишки 130 метрів, який сам себе забезпечуватиме необхідною енергією завдяки сонячним панелям і теплонасосам, а також використанню системи очищення дощової води. На даху будівлі можна буде вирощувати овочі та фрукти. Будинок має з’явитись у Нью-Йорку.

До речі, ідея створення такого хмарочоса виникла ще до пандемії, але зараз стала суперактуальною.

А ось архітектурне Бюро Guallart Architects створило проєкт цілого  житлового масиву, розрахованого на самозабезпечення в разі оголошення  карантину. З цим проєктом архітектори вже виграли конкурс на план забудови для нового китайського міста Сюнань.

Slider image
Slider image

Цей конкурс проходив навесні, коли чимало його учасників вже сиділи по домівках на карантині. Тому, природньо, виникла ідея створення житла, розрахованого на перебування там під час тривалого карантину, тобто такого, яке не лише гарантує комфорт для мешканців, але й забезпечує їх усім необхідним. У цьому житловому комплексі є і звичайні квартири, і колективне житло, і офіси, і дитячий садок, і плавальний басейн, і магазини, і продовольчий ринок, і адміністративний центр, і не лише це.

Slider image
Slider image
Slider image

Самодостатність комплексу заснована на закільцьованій системі виробництва енергії і продовольства, вторинного використання матеріалів і води.

Індивідуальні офіси

Якщо самодостатні будинки, і тим більше, самодостатні житлові комплекси – це проєкти на перспективу, то індивідуальні офіси – це, як кажуть, на зараз. І це теж відповідь дизайнерів та виробників на виклики, спричинені пандемією.

Відомо, що чимало компаній після оголошення карантину почали працювати дистанційно. Як свідчать результати опитування порталу OLX, 54% роботодавців перевели роботу своїх бізнесів на віддалену або частково віддалену зайнятість, і лише 18% працівників повернулися до звичних робочих місць під час адаптивного карантину.

Slider image

Щодо подальшої форми організації праці, то деякі роботодавці оцінили роботу поза офісом – 23% хочуть, аби в їхніх компаніях і надалі працювали віддалено, 32% прагнуть поєднання віддаленої та офісної роботи, а ось 45% все ж хочуть повернутись до звичного формату праці.

Ось якраз тим фірмам, у яких хочуть бачити своїх працівників кожного дня на роботі, і може сподобатись продукція компанії Dutch Invertuals, яка спроєктувала індивідуальні офіси з гофрованих алюмінієвих пластин і дерева. Маленькі робочі місця отримали назву Tiny Offices. Автори кажуть, що вони створені для того, щоб “вільно мріяти, працювати і творити”.

Slider image

Площа одного офісу всього шість квадратних метрів, його фасад – величезне вікно. Зовні все приміщення однакові, але інтер’єр всередині – різний. Крім робочого столу, крісла, полиць і стіни для заміток в офісах встановлені кушетки для відпочинку.

Slider image
Slider image

Розробку таких міні-офісів почали в 2018 році, тому ідея офісу для однієї людини не пов’язана з пандемією. Але зараз автори проєкту вже замислюються про те, щоб з огляду на нові тенденції на ринку збільшити кількість офісів для індивідуальної роботи.

“Антикоронавірусні” смарт-офіси, як виявляється, можна орендувати і в Києві. Таку пропозицію вже озвучили творці нового простору – Colibri Office в бізнес-центрі Armaris, що на Лівому березі столиці.

Slider image

Мова про так званий “антиковоркінг” – приміщення, спеціально розроблені під нові умови ринку – закриті, компактні, шумоізольовані міні-офіси. Є міні-офіси і на одне, і на два, і на три робочих місця. Це сучасні кабінети в стилі лофт, з системою освітлення, вентиляції, кондиціонування.

Slider image

І згідно з “карантинною модою” в цих офісах контакти з поверхнями зведені до мінімуму – тут безконтактні вмикачі світла, безконтактні датчики відкриття дверей у вбиральнях, і, звісно, безконтактні дозатори мила та сенсорні вмикачі подачі води в умивальниках. Пандемія зобов’язує.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3