Революції містопланування: якими будуть міста 2030?

Генеральні плани – це про дороги, будинки, заводи, але не про людей. Сьогодні їх замінюють стратегії розвитку. В них закладаються цілі – від нуля відходів, до розвитку мікрорайонів і соціальної інклюзивності. Урбаніст підібрав 10 ключових трендів світової урбаністики, за якими планують свій розвиток найкращі міста світу на найближчі 10-20 років.

Чому генеральні плани відходять у минуле, як міста працюють над стратегічними пріоритетами, а не просто розвивають інфраструктури? І головне – які галузеві “революції” відбулися у міському розвитку.

Світом правлять мегаполіси

Зараз багато говорять про ренессанс міст. Кажуть, що майбутня карта світу – це мережа “світових міст” і регіональних полісів, а держави і їх кордони втратять сучасну актуальність.

Slider image

Прогноз зростання ВВП у великих містах

Так вже було у середньовіччя, до появи національних держав, – саме міста стали осередками просвітництва, промислової революції, нових політичних та релігійних рухів. І, схоже, історія повторюється.

Провідні мегаполіси світу, “світові міста” вже за обсягом економіки і впливом часом перевершують держави, стають центрами активності людства. 

Великі міста схожі одне на одне більше, ніж на інші міста у країні

Не президенти країн, а мери великих міст світу визначатимуть порядок денний розвитку людства.

Ні, не питання війни і миру, альянсів і “великої політики” – а щоденного життя і нових глобальних викликів для мешканців і людства.

Slider image

Великі міста живуть в режимі 24/7

 Для мерів сучасних мегаполісів немає поняття “це не в моїй компетенції, мерія цим не займається”.

Місто опікується всіма аспектами життя громадян – від здоров’я і безпеки до перекваліфікації та самореалізації, від інновацій до змін клімату, від сміття до збереження власної ідентичності міської громади у глобалізованому світі.

Ще недавно майбутнє міст уявляли технократично, без людей…

Головна революція у плануванні міст – людиноцентричність. Ще нещодавно футурологи бачили міста майбутнього технократичними, де людей-то не видно. Зараз бачення майбутнього: людина – у центрі подій, головна дійова особа.  Це не просто гуманізація суспільства, просто людський капітал – найцінніший ресурс міст майбутнього.

Міста конкурують за людей – і прагнуть забезпечити своїм мешканцям можливості розвитку.

Стратегії замість генпланів

Ми всі звикли, що головним документом міського розвитку є генеральний план – великий і складний документ, розроблений сивочолими архітекторами у кабінетах. Така ситуація була певним чином прийнятною в умовах розбудови міста – коли прокладали нові вулиці, кардинально переплановували квартали.

Наприклад, це про знамениту перебудову Парижа бароном Османом, а у нас в Києві – це план перетворення Подолу після пожежі 1812 року, індустріалізація 30-х, спорудження житлових масивів у 60-70-х.

Генеральні плани – це про дороги, будинки, заводи, але не про людей.

Міста вже переважно сформовані, а перехід до постіндустріальної економіки спричинив в тому числі занепад промзон у містах. З’явилися величезні занедбані території – але з власниками, залишками цехів. А є ще квартали старої забудови, але ж заселені…

Розвивати місто – не стільки будувати, а більше поєднувати інтереси, створювати можливості для ведення бізнесу та комфорту мешканців.

Споруджувати нові квартали на чистому майданчику чи зносити все без розбору – легко. А а ось “збудувати” новий район з існуючих вулиць, будинків (тобто вже урбанізованих територій), людей та інтересів – набагато складніше. Як наслідок, звичних генеральних планів замало для планування розвитку.

Як планують міста для людей

Планування майбутнього в першу чергу в інтересах мешканців, і нинішніх, і майбутніх, – ключова революція, що сталася у міському розвитку. Не інвестори, не промисловість, не власники землі чи нерухомості, а мешканці тепер – у центрі уваги. І не просто “тут і сьогодні”: міста намагаються не залишати проблем у спадок і не створювати нових для наступних поколінь.

Міські стратегії, ці “книги про майбутнє” з’явилися нещодавно, масово – з початку ХХІ століття. Раніше про плани розвитку міста часто було не так легко дізнатися, а чимало питань вирішувалося у кабінетах міських чиновників та депутатів. Наразі ж провідні міста готують стратегії з максимальним залученням потенційних учасників –  аби уникнути конфлікту інтересів і забезпечити синергію вже на ранньому етапі планування.

Архітекторів покличуть, коли вже будуть домовленості і досить детальне завдання.

Ідея міських стратегій – не просто цікаво опублікувати плани мерії, а поєднати зусилля зацікавлених сторін. Так виникає ефект синергії: коли результат від спільних зусиль більший, ніж аби всі діяли поодинці.

Наприклад, місто будує лінію трамваю і вулиці, одна компанія – будинки, інша – торговий центр, третя – спорткомплекс, а на момент завершення робіт вже є мешканці, що переїдуть у новий район!

Для цього мало накреслити це у генеральному плані – треба “запалити” цією ідеєю інвесторів, підприємців, мешканців. І – так залучити зовнішні ресурси.

Інакшою є і структура планування міст, стратегії – це про цілі і цінності. Замість звичних для нас галузевих інфраструктур (освіта, медицина, транспорт, будівництво, культура тощо) провідні міста світу вирізняють напрямки за кінцевими продуктами, що саме потрібно мешканцям, підприємцям, туристам, навіть державі у цьому конкретному місті.

Нам всім потрібно десь жити, і ми прагнемо жити з комфортом, але й не задорого – це про житлову політику.

Ми не хочемо витрачати багато часу та грошей на поїздки – це про мобільність. Ми хочемо мати можливості відкрити свій бізнес, працювати і водночас користуватися послугами хороших компаній як споживачі – це про міську економіку. Ми хочемо дихати чистим повітрям, безпечно почуватися у міському просторі, бути впевненим у майбутньому…

Це вже пріоритети – і для  досягнення кожного з них залучаються різні інфраструктури. Так вони отримують справжній сенс розвитку.

Берлін-2030 “Створюємо майбутнє разом”

Серед пріоритетів Берліна відразу кілька присвячені розвитку людського капіталу: економіка смарт знань, креативність, освіта та кваліфікація.

Інша важлива складова – екологічність та ефективність інфраструктури, третя складова – різноманіття житлових районів, адже велике місто – не лише центр, більшість мешканців живе поза ним.

“Нью-Йорк-2050: “збудувати міцне і справедливе місто”

Slider image

Великі міста схожі одне на одне більше, ніж на інші міста у країні

Головна ідея Нью-Йорка – побудова справедливого міста, розвиток демократії, інклюзивна економіка.

Ключове гасло – “Один Нью-Йорк 2050: Смілими діями для протистояння нашій кліматичній кризі, досягнення справедливості та зміцнення нашої демократії ми будуємо міцне і чесне місто. Приєднайся до нас”.

 “Червоною ниткою” через всі комплексні стратегії міст проходить тема екології і зниження екологічного сліду від діяльності людини.

“Розумні” вулиці: поєднання сучасного планування та технологій

Slider image

Ще недавно майбутнє міст уявляли технократично, без людей….

Принципи екологічного та справедливого розвитку закладено  у Цілях Сталого Розвитку ООН до 2030 року: наслідки розвитку не мають стати проблемами для майбутніх поколінь. Тож чимало міських стратегій позиціонуються як стратегії сталого розвитку (sustainable development).

Особливістю сучасних стратегій розвитку міст також є інтеграція економічних та соціальних питань і просторового розвитку територій.

Можна зустріти суміжні назви документів – стратегія просторового планування, концепція інтегрованого розвитку, маркетинговий план міста. А вже на їх основі розробляють генеральні плани – як інструменти регулювання планування та забудови на підтримку положень основного документу міста.

Галузеві революції: пріоритети замість інфраструктур

Зміна парадигми розвитку на сталість і людиноцентричність спричинила низку “галузевих революцій” – практично у всіх сферах життя міст. Ми склали короткий перелік сучасних тенденцій в урбаністиці – а насправді в управлінні містами. Бачення кожного з напрямків висвітлюється у відповідних стратегіях та планах.

Компактність і змішане використання

Міста намагаються ущільнювати – з точки зору насиченості функціями. Принцип “Живи-навчайся-працюй” має бути реалізований у пішій доступності – так знижується потреба у поїздках.

Slider image

нинішні уявлення про майбутнє міст – зелень і люди

Житлова політика

Як забезпечити різноманіття житла, унеможливити утворення гетто, зробити місто привабливим для проживання – але водночас і доступним.

Стала мобільність

Чимало провідних міст позбавилися заторів завдяки новому підходу – оцінювати переміщення людей, а не машин. Революція бачення спричинила розвиток громадського транспорту та велоінфраструктури. А з іншого боку – наближення послуг до місць проживання, знижуючи попит на поїздки.

Нульова смертність на дорогах

Безкомпромісна боротьба міст з дорожніми аваріями дає результати. Скандинавські міста, що першими стали на принцип нульової терпимості до смертності в ДТП Vision Zero, вже звітуються про нулі загиблих.

Здорові міста

Громадське здоров’я – це не лише і не стільки медицина (вона бореться з наслідками), як здоровий спосіб життя. Світовий рух “Healthy cities” робить увагу на плануванні та благоустрої – аби сприяти пішій ходьбі та поїздках на велосипедах.

Розумні міста великих даних

Сучасні інформаційні технології (Smart City) дозволяють отримувати величезні обсяги даних (Big Data) у режимі реального часу. Це дає змогу моделювати будь-які міські процеси та навіть застосовувати штучний інтелект в управлінні інфраструктурою.

Міста “нуль відходів”

Zero waste cities – рух міст, що ставлять за мету обходитися зовсім без відходів. Звалища стали проблемою для багатьох мегаполісів, є технології повної переробки. Тож чому б не обійтися зовсім без звалищ.

Стійкі міста

Глобальні зміни клімату супроводжуються змінами мікроклімату через розвиток міст, наслідки – підтоплення інші стихійні лиха. Рух Resilient Cities опікується стійкістю міст до різноманітних катаклізмів – як природніх, так і техногенних, наприклад, терористичних загроз.

Розвиток мікрорайонів

Не секрет, що більша частина мешканців міст живе не у центрах – тож великі міста виокремлюють мікрорайони (чи точніше сусідства – neighbourhoods). У таких містах як Амстердам, Торонто кожен мікрорайон має свою стратегію, і ключовим є збереження і розвиток їх ідентичності.

Соціальна інклюзивність

Сучасні міста конкурують між собою в першу чергу за людей. Людина – як творець, рушій економіки, як споживач кінець кінцем. Тож це – і про інтеграцію мігрантів, “нових мешканців”, і про підтримку спільнот, і про освіту, і про “діалог поколінь”. Інклюзивність – це не лише про зручності для людей на візках, це про місто, де немає “виключених” із суспільства.

Перелік напрямів насправді не вичерпний – десь більше акцент на озеленення і публічні простори, десь – на освіту і розвиток людського капіталу, десь – на подолання бідності і підвищення громадської безпеки.

За десятками і сотнями публічних документів можна прогнозувати майбутнє міст. І, можливо, вже зараз уявити Київ-2040.

Джерело: Великий Київ