“Рецепти щасливого міста”. У столичному Ботанічному саду імені Фоміна влаштували виставку-конкурс садів (фото)

Лауреатів Першої Національної Премії з ландшафтної архітектури та садового дизайну визначали у двох номінаціях – “Реалізовані об’єкти громадського простору” та  “Виставкові сади”. У конкурсні дні Ботанічний сад Фоміна в Києві був насичений різноманіттям рослин, квіткових композицій та дизайнерських ідей. Кожен учасник представив не лише композицію, а також її концепцію.

Лауреатом першої премії в категорії “Перспектива/Нові імена” номінації “Виставкові сади” стала композиція “Дощовий сад”. Її реалізувала команда Європейської школи дизайну на чолі з викладачкою Юлією Яворською. Як пояснила Юлія Яворська, на створення рамок-розпилювачів води, її надихнули  охолоджувальні водяні рамки, які встановлюють у парках. Ось тільки внизу – не тротуар, а рослини, адже такий сад – не лише для розваг та охолодження.

Slider image

Дощовий сад – це засаджена рослинами низька площина, куди стікає надлишок дощової води з твердих поверхонь – дахів, тротуарів. Тобто це організована боротьба з калюжами та брудом після дощів і сходження снігу. А “бійцями” на цьому фронті стають тендітні рослини. Такі дренажні клумби можна облаштовувати на подвір’ях багатоповерхівок, на парковках, у скверах. Від звичайних такі насадження відрізняються тим, що мають неглибоку побудовану западину, засаджену квітами й травами з довгим корінням.

Slider image

Якщо подивитися на дощовий садок у поперечному розрізі, то побачиш зверху рослини, а далі – шар гальки та каміння, піску із землею, окремо піску, щебеню і плівки. Крім того, у конструкції роблять дренажну трубу. Ось так естетично привабливо можна вирішувати болючу для українських міст проблему зливоприймачів, які часто не можуть поглинути ту навалу води, яка стікає із суцільно заасфальтованих вулиць і площ.

Ще одна учасниця виставки-конкурсу – ландшафтний дизайнер Тетяна Гаврилова з роботою “Парковка-антистрес”.

Slider image

“Я киянка, яка спостерігає невблаганний процес збільшення автомобілів у місті, – пояснює свою ідею Тетяна Гаврилова. – В концепції мого саду – сучасна автопарковка, яка демонструє дружнє ставлення до екології міста завдяки безпечним матеріалам та можливості проникнення дощової води. І ми бачимо, як природа бере своє, як крізь решітки росте трава, що зовсім непогано в залізобетонних джунглях”.

Тему залізобетонних джунглів розвинула також ландшафтний дизайнер Анастасія Дідук.

Slider image

Свою композицію “Еволюція людини залізобетонних джунглів” вона пояснює так: “Урбанізація та бетонні джунглі захопили світ. І багато з тих, хто живе в містах, просто забули, що світ повинен мати інший вигляд. І так часто буває, що в людини є гарна робота, прибуток, її день розписаний по хвилинах, але в цьому графіку немає місця для щастя… А щастя в природі…”

Окрім згаданої вже категорії “Перспектива/Нові імена” номінація “Кращий реалізований виставковий сад-2020” мала ще двох переможців.

У категорії “Краща реалізована ідея/великі сади” лауреатом першої премії стала ландшафтний дизайнер Діана Бортник з композицією “Майбутнє з повагою до минулого”.

Slider image

Ідея проєкту – в поєднанні історичних будівель стародавнього міста з сучасним плануванням простору та озелененням. Тут лавка, розетка, стіл, менша лавка для малюків, затінок дерев. У проєкті традиційні яблуні та бузок поєднані з сучасними міскантусами та анемонами.

У категорії “Краща реалізована ідея/малі сади” лауреатом першої премії стала Ірина Благоляк з композицією “Еволюція дії”. Це освітній сад, який вчить повертатися до природи. Елементами саду є сенсорні композиції та міський город, де можна порівняти текстури, аромати, кольори, побачити, як ростуть городні трави та овочі.

Slider image

Ірина Благоляк пояснює, що композиція базується на трьох символічних сходинках “еволюції дії”: сходинка Байдужості зображає людину, якій все одно, що коїться навколо; сходинка Розуму показує людину, яка все знає, але залишається тільки спостерігачем; сходинка Дії символізує людину, яка діє, розв’язує проблеми та створює красу. Простір біля третьої сходинки символізує гармонію та симбіоз людини і природи. Тут, в оточенні смарагдових туй, квітучих гортензій, різних відтінків квітів та невеликої водойми, вже можна перепочити на лавочках або почати діяти, наприклад, посадити зернятко.

Також премію вручали за найкращі реалізовані об’єкти громадського простору, загалом у 8-ми категоріях. Зокрема, серед лауреатів – парк “Наталка” в Києві.

Slider image

А гран-прі Національної премії з ландшафтної архітектури та садового дизайну отримав Водно-пейзажний парк “Саржин Яр” у Харкові. Номінація: “Реновація та ревіталізація територій”. Реалізувала цей проект компанія SBM Studio. Як повідомляє “L&A. Ландшафт і Архітектура”, занедбану місцевість (більш ніж 17 га) у центрі Харкова команда SBM Studio понад 4 роки перетворювала на водно-пейзажний парк.

Slider image

Автори створили різні зони – спортивну, дитячу, зону для відпочинку. Намагалися якомога менше втручатися в природу. “Саржин Яр” – справжня зелена оаза серед міських багатоповерхівок.

Slider image

Цей парк є пам’яткою природи місцевого значення. Він сформувався у XVIII столітті та став відомим завдяки своєму джерелу мінеральної води. Це й дало можливість створити систему озер з мальовничими пейзажами та береговою лінією для відпочинку. При цьому застосували екологічні рішення: глиняне дно, береги з вербових кілків. Для велосипедистів проклали 3,5 кілометри дороги та 2 естакади, що дозволило подорожувати під кронами дерев по всьому периметру парку.

Slider image

Це парк без гучної музики та атракціонів. Ще в парку оновили бювет, створивши всередині ілюзію зоряного неба. Для дітей побудували майданчик, де вони можуть почуватися справжніми дослідниками. Можна погратися в археологів, розкопуючи гігантські скелети міфічних тварин. Є вулкан, який інколи викидає дим, струмок, який наповнюється водою. І все це заховано серед штучних ущелин заввишки 4 метри. Поряд розташували водну стіну, яка працює на воді з джерела.

Slider image

Українська національна премія з ландшафтної архітектури та садового дизайну присуджується за найкращі суспільні ландшафтні об’єкти, виконані на території України за останні 10 років. Ця нагорода відображає сучасні досягнення України в галузі ландшафтної архітектури, міського планування, ландшафтного будівництва і садово-паркового мистецтва. Організатори конкурсу – журнал “Ландшафт і архітектура” та Національна Спілка архітекторів України.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3