“Площа-ринок” – Бессарабка

Закінчуючи нашу розмову про структуру Хрещатика, зверну увагу на логічне завершення головної вулиці столиці, її третій складовий елемент ще з позаминулого століття ‒ “площу-ринок”, тобто Бессарабську площу. Історія цієї місцевості теж не є простою. Чого тут тільки не було: і цвинтар, і Васильківська застава, і кінна пошта, і торгові ряди, і халупи міської бідноти, і будівля першого критого ринку, побудована та оснащена за останнім словом тогочасних техніки та технології.

Slider image

Бессарабський ринок, Фото кін. ХІХ ст. Джерело: Забудова Києва доби класичного капіталізму/За заг. ред. М.Б.Кальницкого, Н.М.Кондель-Пермінової. К.: Сидоренко В.Б., 2012.

Одночасно з назвою “Бессарабська площа” у ХІХ ст. побутували назви “Університетська бульварна площа”, бо через неї проходив шлях з Печерська до університету, і “Костянтинівська площа”. Останню назву дав фонтан “Костянтин” (“Моряк”). Він був збудований за проектом інженера Ф. Доната. Міські мешканці повʼязували цю назву з імʼям великого князя Костянтина Миколайовича, сина російського імператора Миколи І, який служив на флоті. Є припущення, що до 1888 р. існувала й третя назва площі ‒ “Богдана Хмельницького”, але вона не прижилася. Статус торгової площі остаточно закріпився за нею з того часу, як перед будівництвом Міської думи з Хрещатицької площі сюди перенесли міський ринок. Оскільки кияни неодноразово скаржилися міській владі на бруд і багнюку на площі, в комплексі заходів з наведення санітарного порядку у місті, було заплановано побудувати тут критий ринок.

Slider image

Критий ринок, 1912 р. Стара листівка. Джерело: retroua

Підготовчі та будівельні роботи тривали протягом 1908‒1912 рр. Автором проєкту критого ринку був польський архітектор Генріх Юліан Гай. Його будівлі в стилі модерн можна було зустріти й у Варшаві, й у Мінську, й у Кельцях. Безпосереднє керівництво будівельними роботами здійснював цивільний інженер Михайло Бобрусов. Гроші на будівництво ринку були виділені з коштів відомого київського цукрозаводчика єврейського походження Лазаря Бродського згідно з його заповітом.

Стіни будівлі будувалися з цегли, скляний дах мав спиратися на металевий каркас, який став складовою частиною внутрішнього інтерʼєру споруди. Для оздоблювальних робіт була використана керамічна плитка акціонерного товариства “Дзевульский и Лянге”, правління якого знаходилося в Варшаві, а виробничі потужності в Опочні (Польща). Зовнішні горельєфи на сільськогосподарські теми (“Селянин з волами” та “Селянка з глечиками”) були виконані скульпторами А. Теремцем та Т. Руденком. Скульптурне оздоблення було виконано учнями митця Ф. Балавенського, які навчалися в Київському художньому училищі. Ринок був розрахований на 570 торговельних місць. Крім них у будівлі мали розміститися адміністративні приміщення, холодильні камери та готель на 117 місць.

Відкриття критого ринку не знищило стихійної торгівлі навколо нього, про що свідчать збережені старі фотографії. Цей вид занять міського населення на деякий час лише змістився в глибину Бессарабського кварталу над підземним водозбірним колектором. Там різноманітні лавки та розкладки існували ще до початку Другої світової війни.

Slider image

Бессарабський ринок, 1920-ті роки. Джерело: retroua

У спогадах киян з вересня 1941 року Бессарабка фігурувала як площа, через яку на Хрещатик заходила німецька армія. Військові рухалися на мотоциклах, відкритих легкових автомобілях. Під час знищення будівель Хрещатика будівля ринку не постраждала.

Slider image

Фото Олександра Ранчукова, 2008 р. Джерело: retroua

Не обійшлося й без памʼятників на цій площі. Саме тут, навпроти Бессарабського ринку у 1946 р. було встановлено сумнозвісний памʼятник Володимиру Леніну роботи Сергія Меркулова. Знесення цього памʼятника у грудні 2013 року стало початком повального “ленінопаду” по свій країні і символом остаточного прощання з комуністичним минулим. Однак збереження постаменту памʼятника та намагання його якось вписати в “постреволюційну” реальність, замість дійсного оновлення та радикальних трансформацій цієї площі, які могли стали символом реального шляху вперед, у майбутнє, стало “каменем спотикання”, символом стагнації, завислого становища між колишнім і прийдешнім.

Slider image

Бессарабський ринок, 1980-ті рр. З архіву автора.

У 2019 році розпочалась чергова реконструкція КП “Бессарабський ринок”. План реконструкції передбачав поділ внутрішнього простору на дві частини: локації для власне ринку та торгівлі, а також місця для фудкорту. Важливою складовою оновленого ринку мав стати окремий простір для проведення заходів, де можна буде встановити сцену, ринг тощо. В такий спосіб керівництво Бессарабки прагне осучаснити простір, відомий багатьом поколінням киян і без якого вони не уявляють своє місто.

Slider image

Бессарабський ринок, 2019 р. Джерело: nashkvartal.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3