Озеленення в місті. 10 підказок – як найкраще це зробити

Озеленення міста – одне з небагатьох рішень, яке дозволяє зробити життя у місті комфортним і уповільнити наслідки глобального потепління.  Адже за прогнозами ООН у наступні 10 років кількість мешканців міст збільшиться до 85%, тоді як зараз їх 50%. Цього року планувалася глобальна акція з висадження мільйона дерев в Україні за 24 години, яку перенесли у зв’язку з карантином. Однак, коли влада оголошує про висадження дерев, вона не договорює про величезні прогалини у питанні глобального озеленення міст. Тож що ми робимо не так, намагаючись озеленити міста.

Відомо, що зелені насадження охолоджують місто влітку, затримують воду під час зливи, укріплюють грунт та очищують повітря. Сьогодні  в українських містах переважають старі дерева, висаджені ще 40-50 років тому. Їх щороку стає усе менше. Деякі вирубують під забудову, деякі, як аварійні, а деякі гинуть самі через неправильний догляд. Однак зелені насадження міста – це не лише дерева, а й кущі і трави. Так, усі ті газони, трава уздовж доріг, кущики біля дворів. Усе це і знижує загальну температуру міста.

Slider image

Це – мапа температурних режимів Рівного, зроблена науковцями Інституту космічних досліджень. Її виготовили у 2018 році на замовлення громадської ініціативи “Сад історій” в Рівному і Ради реформ. Перша, темніша карта – це показники середньої літньої температури у місті на 10 годину ранку. Інша карта – це прогноз науковців на 2023 рік у місті, враховуючи загальні тенденції зниження озеленення у світі загалом і у Рівному, зокрема. Тобто, науковці навіть не брали до уваги глобальне потепління і його вплив, а лише – зменшення зелених насаджень. І вже через 3 роки більш ніж половина міста буде з температурою понад 27 градусів, яка є не дуже комфортною для проживання всього живого.  І така ситуація з усіма містам України.

Часу дуже мало, адже чим більше перегрівається місто, тим швидше гине те озеленення, яке є. І важливо уже зараз на підмогу наявному озелененню додавати нове.

Оксана Майборода,  активістка громадської ініціативи “Сад історій” у Рівному розповіла Урбаністу про те, які помилки ми робимо, коли ніби “озеленюємо” місто. Її розповідь не складно було доповнити ще кількома прикладами.

Не 2-3 річні саджанці, а дорослі дерева

У містах найчастіше висаджують 2-3, максимум 4-х річні дерева. Але  їм треба ще як мінімум 10 років, щоб стати повноцінними деревами. І вони потребують багато ресурсів на утримання, щоб з них вийшло хоч якесь дерево. Потрібно садити уже дорослі дерева, які уже через кілька років зможуть замінити старі дерева і почнуть охолоджувати простір: створювати тінь, прохолоду. Дворічні саджанці з цим не справляться. Натомість, тільки й бачимо, що під час толок та кампаній з озеленення мери, чиновники та інші висаджують маленькі деревцята. Для картинки – це круто, однак ніхто ж не відслідковує долю цих саджанців. До речі, у Львові два роки тому навіть створили карту із зазначенням – де саме мешканцям міста дозволяється висаджувати дерева. Однак, знову ж таки, ніхто не слідкує за тим які це дерева і що потім з ними стається.

Slider image

У Києві, окрім загальноміських ініціатив озеленення, є ще й приватні. Так, центр альтернативного озеленення “DendroKyiv” незабаром вчетверте проводитиме акцію з безкоштовної роздачі саджанців усім охочим у місті. Для цього треба зареєструватися і чекати, коли на сторінці групи буде ваше прізвище, а уже з 18 жовтня приїхати і отримати саджанці Церсиса канадського висотою 160-180 см. Торік центр роздав п’ятдесят тисяч саджанців мешканцям Києва, щоб вони їх висадили на своїх прибудинкових територіях.

Догляд за старими деревами

Скільки б ми не садили нових дерев, їх ніколи не вистачить, щоб перекрити потребу в них. А тому важливо зберігати наявне озеленення. Дерево, яке довго живе в місті, перебуває в негативному середовищі. Якщо забезпечити йому вчасний та професійний догляд, дерево буде жити ще багато років. В умовах сучасного клімату надзвичайно складно виростити щось подібне до старих дерев у місті. Лікування – це професійна робота арбористів. Однак, таких на балансі у міських рад зараз немає. І лише частково виділяються кошти на лікування найстаріших дерев. У Рівному, наприклад, зараз виділено кошти на лікування перших 5 вікових дерев. У Львові цього року передбачили кошти на лікування кількох старих дубів. І професійний арборист врятував дуб, якому 450 років. Поважне дерево хтось уже намагався “лікувати” цементом.

Slider image

Догляд за молодим озелененням

Зазвичай, у місті висаджують саджанці, і забувають про них. А їх треба доглядати, адже, у більшості випадків, вони сохнуть. Їм треба робити необхідне облаштування, за потреби вносити добрива та поливати у спеку. А також, якщо дерево не прижилося, важливо замінити його на інше. Важливо, щоб дерева вздовж вулиць були якісні, а не патички, які доживають. Адже, щоб рятувати місто від спеки, потрібно, аби крона дерев вздовж вулиць була безперервною.

Slider image

Контроль будівельних робіт біля дерев

Є практика, коли дерево не рахується за щось живе. Тоді, коли здійснюються якісь ремонті роботи, техніка вириває коріння дерев. Це часто буває, коли лагодять теплові та водопровідні мережі. Потім це коріння просто загортають і ніхто його не обробляє. Або ж коли встановлюють нові бордюри чи мощення, прямо на корінні. Там заводяться шкідники і дерево швидко руйнується.

Відмова від частого косіння сухої трави

Сьогодні місцеві управління озеленення намагаються якомога частіше косити траву у місті. І після після таких покосів – по 2-3 рази на місяць – наприкінці літа складається таке враження, що все це робиться з метою знищення різнотрав’я. В той же час європейські міста намагаються переходити на чим рідше косіння, або взагалі відмовляються від косіння різнотрав’я в місті. У спеку і посушливий період косіння варто взагалі зупинити.

Slider image

Для прикладу. Під час замірів температури там, де непокошені трави, температура була 28 градусів. А там де покосили і все вигоріло – 58. Фактично, таким частим косінням усе живе знищується, залишається пустка. Відкритий грунт, пилюка, яка потім розноситься і ми усім цим дихаємо.

Окрім того, на таку викошену ділянку заселяються інвазивні види рослин. Тоді ми маємо не різнотрав’я, а зарості амброзії. А поширення інвазивних рослин, таких як амброзія та золотарник, потрібно постійно контролювати.

До того ж, на таке косіння витрачається чимало коштів. Лише у Рівному – приблизно 3 мільйони гривень на рік. Різнотрав’я ж коситься один раз після цвітіння – це початок червня. І потім можна ще один раз покосити восени, або взагалі цього не робити. Так вчиняє весь цивілізований світ. І так економиться дві третини коштів.

Slider image

Багаторічні насадження замість однорічних

Однорічні квіти у квітниках, вазонниках і по всьому місту – таке спостерігаємо усюди. Міста витрачають шалені кошти на однорічну розсаду, змінюючи її декілька разів за сезон. А наступного року усе заново. Варто садити багаторічні рослини. Так, заступник директора ботанічного саду ім. М.М. Гришка, Микола Шумик переконаний, що однорічні рослини дають місту красиве цвітіння протягом трьох-чотирьох місяців. Але вони є недоречними у ландшафтних парках чи скверах. Замість них можна висадити багаторічні трави. Вони квітнуть менше, але якщо вдало підібрати суміш цих трав, то їх загальний період цвітіння буде таким самим, як і у однорічних рослин. А культура висадки однорічників – дуже дорога і трудомістка справа.

Slider image

Протидія поширенню інвазивних рослин

А ось це те,  що потрібно косити і знищувати. Не косити різнотрав’я по всьому місті, а знищувати там, де амброзія та золотарник. Це небезпечні рослини та сильні алергени.

Пристовбурова лунка належного розміру

Якою має бути лунка, коли садите дерево? Ні, не метр на метр, як це часто робиться. Пристовбурова лунка має бути щонайменше  4 метри квадратних, тобто 2 на 2 метри. Це – комфортна лунка для дерева. Однак, коли відбувається будівництво, важливо залишити якусь зелену зону, простір більше 2 метрів. Щоб дерева та кущі почувались комфортно.

Облік зелених насаджень

У Львові майже рік діє пілотний проєкт з менеджменту зелених насаджень “Inspectree”. Його вперше запустили у Сихівському районі, а згодом й в інших районах Львова. Така ж система діятиме і в Рівному. Тут можна побачити в якому стані зелені насадження і планувати дії: які дерева полікувати, які – ті, шо в аварійному стані – прибрати.

Slider image

До речі, саме у такій системі має бути відображено кількість аварійних дерев, а також пояснення – чому їх визнано такими. Щоб унеможливити вирубку старих дерев під прикриттям аварійності.

Зелені коридори

Для комфорту міста, крім окремих просторів, потрібно докладати зусилля для формування загальної концепції розвитку зелених зон міста. Це передбачає стратегія просторового розвитку. Щоб ці зелені зони проєктувалися у масштабах міста. Для цього потрібно, щоб переглядалися генплани на рахунок озеленення та була карта існуючих насаджень.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3