Новий Генеральний план Києва: утопія чи шанс

Відсутність одного конкретного актуального та чіткого містобудівного документу для Києва призвела до хаотичної забудови, що в свою чергу стрімко перетворило столицю на «кам’яні джунглі». Чому комфорт жителів відійшов на другий план і чи матиме місто шанс на сучасний розвиток?

Slider image

Новий Генеральний план Києва: утопія чи шанс

Фундаментальне значення для ефективного розвитку кожного міста, в нашому випадку Києва, має його Генеральний план. Цей документ визначає функціональне призначення територій в масштабі всього міста. Тут чітко вказується, який квартал чи район буде житловим, який промисловий, де будуть розташовуватися паркові зони тощо. Згідно поділу зон розроблюється вся інфраструктура. Якщо містобудівники дотримуються Генплану, то місто розвивається гармонійно.  

Slider image

Київ до 2020 року розбудовувався за Генеральним планом, який був розроблений ще у 1997 році. Його ухвали депутати Київради у 2002-му. Хоча потім ще у 2008 тодішній мер столиці Леонід Черновецький замовив розробку ще одного нового перспективного Генерального плану. 

І тут варто нагадати, що Київ досі на ділі живе за двома Генпланами. Перший із них – чинний, але на сьогодні не відповідає принципам, закладеними ще 20 років тому. Та другий, так званий перспективний, який Київрада не затвердила, але саме за ним почали діяти влада та забудовники, що призвело до корупційних дій у будівельній сфері та значного ущільнення забудов міста. При цьому ніхто не враховував швидке збільшення чисельності жителів столиці та не придатних для нормального функціонування міста транспортну, інженерну та соціальну інфраструктури.

Враховуючи, що обидва плани не відповідають нормам і стандартам, Київ і надалі забудовується за Детальним планом території (ДПТ), який на насправді має тільки доповнювати Генплан, а не замінювати та суперечити йому, як це відбувається зараз. 

Slider image

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», – коментує начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький для Економічна правда.

Тому детальний план територій має регулювати не тільки забудову житлових будинків, а й ще повинен включати розвиток інфраструктури (школи, садки, сквери, лікарні, магазини, паркування тощо), опираючись на Генеральний план.  Раніше, плануючи розвиток території, держава могла поступово, крок за кроком деталізуючи архітектурно-планувальні рішення і виправляючи помилки планування, підходити до конкретного цільового використання та забудови ділянки. 

Але ДПТ більше відповідає вимогам забудовників, а не потребам міста та його мешканцям. 

Для забудовників держава повинна встановити ясні і однозначно зрозумілі «правила гри». Тому для конкретних територій повинні бути свої єдині детальні містобудівні документи, які б забезпечували складання архітектурно-планувального завдання для проектів забудови конкретної ділянки. Ці принципи і повинні визначатися у Генеральному плані, враховуючи загальні архітектурно-планувальні вимоги, інженерні та природні умови. 

Потреба навколо розробки нового Генерального плану постала дуже давно. Нинішній мер міста кожного року обіцяв презентувати його на громадські обговорення. І тільки наприкінці 2019 року це «чудо» відбулося. Але чи вирішило воно насущні гострі питання?

Slider image

Та на думку цілої низки експертів, можна сказати, новий план є продовженням невизнаного плану Черновецького. Тому передбачає легалізацію незаконного землевідведення та ущільнення забудови. Та іде всупереч чинному Генплану і київській громаді. При розробці цього плану майже не проводили належних та незалежних досліджень.

Та попри це, новий Генеральний план все ж таки розрахований на розвиток міста до 2040 року і включає в себе майже нереальні, можна сказати, мрійливі плани. 

У новій стратегії анонсується створення Київської агломерації – розширення меж міста до площі у 1175 тисяч гектарів. Щоб втілити це, потрібно включити в агломерат Києва ще 10 адміністративних районів, Ірпінської міськради та 8 міст обласного значення. Та чи знають і згодні з цим очільники вказаних населених пунктів?

У презентації Генплану-2040 передбачено будівництво житлових 28,6 млн м2 за наступні 20 років. Але питання в тому, де саме будуть споруджувати ці об’єкти, на околицях Київської агломерації або на «безцінній» київській землі, яка користується особливим попитом забудовників, де територія вже і так ущільнена до краю?

Slider image

Водночас, презентовано процес ревіталізації аж 7 млн м2 «хрущовок» і це виглядає утопічно. Тому що досі немає ні кошторису «модернізації», ні оптимального алгоритму проєкту.

Генплан обіцяє перетворити транспортну інфраструктуру Києва в максимально комфортну для мешканців Києва. Це підтверджує, наприклад, побудова багатостраждальних Великої Кільцевої дороги та Подільсько-Воскресенського мосту, трьох нових мостів через Дніпро, Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену для 400 тисяч мешканців Троєщини, а в перспективі – ще однієї гілки метро, перехоплюючих парковок, велосипедних доріжок тощо 

Втім, більшість обіцянок переписуються із одного Генплану в інший. Нинішній документ не виняток. Та чи реалізують хоч половину із презентованих грандіозних проєктів протягом 20 років? Поживемо – побачимо, треба по справах судити.

Slider image

«Сумнівно, що можна виконати, зокрема, план дорожнього будівництва. Ще погано, що план передбачає закриття малих річок», –  прокоментував дослідник історії архітектури Києва в радянський період Семен Широчин.

Slider image

«Проект, реалізація якого буде впливати на кожного киянина, має побачити кожен киянин. Він є у відкритому доступі, але більшість про нього здебільшого не знають. Є багато свідомих і дієвих громадян, що хочуть зробити для рідного міста хорошу справу, однак вони не мають інформації про тактику і стратегію розвитку міста. Якщо стратегічним планам надати більше публічності, то навіть і теорія «малих справ» буде не такою вже й хаотичною», – прокоментував у Facebook еколог Валентин Щербина.

Більше про тренди та розвиток сучасних міст ви можете прочитати на нашому Телеграм-каналі