Нічого для громади без громади. Як залучити громадськість до створення публічних просторів

“Академія громадської участі при плануванні громадських просторів” – таку назву отримав міжнародний воркшоп, який відбувся днями за участі столичного Управління екології та природних ресурсів, “Київзеленбуду” та громадськості Києва. Організованого його було Офісом Ради Європи в Україні.

Воркшоп став складовою частиною пілотного проєкту із залучення громадськості до планування скверу в Печерському районі Києва по вулиці Тверський тупик. Особливістю проєкту є те, що ділянка скверу розташована в історичній місцевості з архітектурними пам’ятками.

Slider image

Стартував пілотний проєкт місяць тому, 8 жовтня, із консультацій з громадськістю. Ці консультації включали кілька етапів. По-перше, онлайн анкетування, по-друге, проведення фокус-груп, по-третє, воркшоп із розробки концепції майбутнього скверу і нарешті – презентація результатів консультацій.

Slider image

В процесі розробки концепції майбутнього скверу його територію було поділено на 5 умовних зон – зокрема, прогулянкову зону та зону відпочинку.

Місцеві жителі, врахувавши занедбаність території, запропонували, приміром, передбачити облаштування обов’язкового освітлення, відеонагляду, так званої “тревожної кнопки”, патрулювання тощо.

Slider image

Також серед рекомендацій – облаштування безбар’єрного пішохідного переходу, встановлення туристичних інформаційних стендів, створення автентичного арт-об’єкту, облаштування дитячого ігрового простору “лінійного” типу, організація хабу з вбиральнями і кафе на місці цегляних сараїв, облаштування “зелених” паркувальних місць біля офісної будівлі.

Slider image

Натомість мешканці висловились проти наявності у сквері кінотеатру під відкритим небом, сцен та лавочок, розташованих поблизу будинків.

Під час заключного воркшопу представники Ради Європи наголошували на доцільності створення в столиці нового механізму громадської участі – Положення про громадський простір, яке б урегулювало процес створення скверів та паркових зон, а також участь жителів громади у плануванні таких громадських просторів.

Заступник Директора департаменту екології та природніх ресурсів КМДА Андрій Вагін погодився з тим, що “напрацювання Положення створить потрібні і зрозумілі процедури для співпраці з громадськістю, тобто тими людьми, для яких і створюються або змінюються публічні простори”.

В.о. генерального директора “Київзеленбуду” Олексій Король в цьому контексті також повідомив про плани запровадити Електронний реєстр зелених зон Києва, після чого до кожного із проєктів, презентованих “Київзеленбудом” можна буде висловити зауваження та пропозиції.

Slider image

Керівник громадської організації “Український молодіжний прорив” Олег Дукас на прикладі міста Дрогобич розповів про важливість запровадження відповідного Положення. Якраз у Дрогобичі за підтримки проєкту Ради Європи було впроваджено подібне Положення і під час карантинних обмежень успішно проведено публічні консультації щодо реконструкції вулиці Шолом-Алейхема.

Минулого ж місяця Положення про громадський простір та участь жителів громади у його плануванні було затверджено в Тернополі.

За словами керівника проєкту Ради Європи “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні” Володимира Кебали, “досвід розвинутих та найбільш комфортних для життя європейських міст показує, що неможливо досягти високої якості життя, послуг та розвитку, якщо жителі не є співтворцями міста”. Тому в цих містах ставлять в центрі всіх процесів людину, зокрема активно залучають громадськість до публічних консультацій та створення дизайну публічних просторів через різноманітні діалогові методи.

Slider image

В Києві, за оцінками експертів Ради Європи, є приклади конструктивної взаємодії влади і громадськості.  Зокрема, у якості позитивних прикладів згадувалось створення Парку “Наталка” та облаштування громадських просторів на Подолі.

При цьому, вистачає і того, що стримує взаємодію. Це, зокрема, відсутність у законодавстві формулювання визначення публічних просторів, застарілі ДБН, що призводить до неінклюзивного проєктування публічних просторів без врахування потреб різних цільових груп. Також вплив має існуюча взаємна недовіра між владою та громадою, і низька комунікація на всіх рівнях, відсутність професійних фасилітаторів, здатних залучати громаду.

Пропонується на законодавчому рівні внести термін “громадський простір” до законів України та ДБН. Тут підхід може бути різним – від розробки окремого Закону “Про публічний простір” – за прикладом США, до внесення змін до Закону “Про регулювання містобудівної діяльності”, ДБН та низки підзаконнних актів.

Slider image

На муніципальному рівні доцільно розробити внутрішні нормативні правила і прийняти Положення про планування громадських просторів за участі мешканців. При цьому, кожне місто може знайти свій ефективний метод залучення громадськості до обговорення. Тобто документ може бути адаптовано під особливості конкретного міста.

Також, на думку міжнарожних експертів, варто було б в Статутах міст передбачити окремий розділ “публічний простір”, заклавши там певні рекомендації по залученню мешканців.

Корисно було б розробити методичні рекомендації з реальними позитивними прикладами в різних містах України і поширювати цю інформацію в міських радах та адміністраціях.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3