Міста після пандемії – що зміниться?

Львівський архітектор та урбаніст Олександр Шутюк розповів про своє бачення подальшого розвитку міст після пандемії коронавірусу, яка охопила світ у 2020 році.

Slider image

Архітектор та урбаніст Олександр Шутюк розповів про своє бачення подальшого розвитку міст після пандемії коронавірусу

Хочеш чи не хочеш, а пандемія коронавірусу це світова топ-тема останніх місяців. Всім кортить дізнатися, коли це все закінчиться та яким буде світ після пандемії. Тому я теж увімкну режим диванного експерта та зберу докупи трохи своїх міркувань на цю тему. По ходу діла заодно розділю свої думки щодо того, як треба та як, скоріш за все, буде в нас.

1. Багато хто пише, що нинішня коронакриза може призвести мало не до краху самої ідеї міста, через що люди масово розселяться у одноповерхові будиночки та пересядуть на авто. Я думаю, що цього не станеться.

По-перше, перші міста виникли ще тисячоліття тому, коли люди зрозуміли, що спільні поселення дозволяють значно легше та ефективніше вирішувати питання безпеки, а також обмінюватися поміж собою товарами, послугами та знаннями. Навіть влаштувати своє особисте життя у місті значно простіше, ніж якщо селитися за кілометр від найближчих сусідів.

По-друге, теперішня пандемія далеко не перша у людській історії. Сто років тому іспанський грип забрав життя від 50 до 100 млн. людей, а перехворіло загалом близько 500 млн., тобто чверть тодішнього населення. Але міста як такі після цього існувати аж ніяк не перестали.

Slider image

3. Також багато хто каже, що теперішня ситуація ставить хрест на розвитку громадського транспорту та змусить всіх пересісти на приватні авто. У перспективі кількох років, звісно, по всьому світу автокористування може трохи підскочити, що призведе до збільшення заторів у містах та деякого погіршення екології.

Slider image

4.  Але жодна пандемія не змінить того факту, що приватне авто є вкрай неефективним з точки зору використанняя  міського простору, тому думаю, що з часом ситуація стабілізується і цивілізований світ надалі буде приділяти величезну увагу розвитку громадського транспорту. Звісно, що акценти у процесі цього розвитку можуть помітно зміститися.

Slider image

5. Що саме зміниться? Можливо з’являться нові стандарти по максимальному наповненню салону, що змусить перевізників зменшувати інтервали між рейсами та робити рухомий склад більш ємнісним. Думаю, що почнуться експерименти з автоматизованими системами дезінфекції салону, знезараженням повітря та покриттями, на яких не затримуються шкідливі віруси та бактерії. Хтось обов’язково почне впроваджувати автоматичні системи моніторингу температури пасажирів у стилі “великий брат слідкує за тобою”.

Slider image

6. Але це у цивілізованому світі. У нас же великий ризик того, що громадськість почне вимагати негайного розширення вулиць, побудови багаторівневих розв’язок та всього іншого у такому ж дусі. І керівництво абсолютної більшості міст охоче це підтримає.

Slider image

7. Також нинішня ситуація дуже сильно підвищує важливість велосипеда для пересування містами. Велосипед це екологічно чиста можливість швидко пересуватися містом без створення заторів та зі збереженням такої важливої соціальної дистанції, тому кількість роверистів, самокатчиків та інших користувачів велодоріжок на вулицях буде зростати. Це вже дуже відчутно на вулицях Львова, а чимало західних міст вже зараз розширюють свої велосмуги за рахунок автомобільних смуг та смуг паркування.
Втім в Україні на такі рішучі кроки наврядчи хтось піде – буде чудово, якщо і плановий розвиток велоінфраструктури вдасться відстояти під натиском тих, кому треба ще одну смугу, щоби все поїхало.

Slider image

8. Також значно важливішою стануть якісні та просторі пішохідні простори. На вузькому тротуарі важко витримати соціальну дистанцію, тому у багатьох містах їх будуть розширювати та робити більш якісними. Дуже важливими стануть маленькі сквери та зелені зони у кроковій доступності. Чи побачимо щось подібне в Україні?

Slider image

9. Також ситуація, коли чимало людей на тижні опинилися зачиненими у власних квартирах, цілком може make balcon graet again. Тобто у розвинених країнах з цим і раніше не було проблем, а от в нас балкон традиційно перетворювали на звалище всякого мотлоху. Але останнім часом я все частіше помічаю у Львові незасклені балкони, на яких стоять лише пара крісел, столик та вазон з квітами. Схоже, в декого починає з’являтися розуміння, для чого насправді потрібна ця невелика штука з перилами, прибудована до їхньої квартири.

Slider image

10. Так само значно більшою може стати важливість експлуатованих дахів та відкритих терас.

Slider image

11. Ідея великих монофункційних районів лише з офісів чи житла, скоріш за все втратить популярність. Їй на заміну прийдуть (подекуди вже приходять) багатофункційні райони та будівлі, які будуть поєднувати у собі і житло, і офіси, і магазини з кафешками. Живучи у таких районах можна буде отримати все необхідне просто під боком.

Slider image

12. Обов’язково зміняться підходи до кафе та інших громадських закладів. Думаю, що обов’язковим елементом сатнуть дезінфектори та умивальники при вході та зростуть вимоги до кількості санвузлів. Можливо обов’язковими стануть двері на фотоелементах.

13. На звичайних дверях ручки робитимуть таким чином, щоби їх було максимально зручно відкривати, не торкаючись руками.

Slider image

14. Ось такі от думки на тему. Звісно, багато що зміниться та не буде таким, як колись, але життя триватиме.

Більше про тренди та розвиток сучасних міст ви можете прочитати на нашому Телеграм-каналі