Міста після коронавірусу: 8 ідей, які будуть корисними

Редакція
17 Червня 2020
50

Пандемія коронавірусу змінила не лише звичний стиль життя людей, а й має у довготривалій перспективі вплинути на архітектуру.

Як вірус змінить міста у рамках зустрічі «Місто. Нерухомість. Карантин» від Kyiv Smart City озвучили проблеми, які оголила пандемія, та тенденції, про які вже зараз говорять урбаністи і архітектори у всьому світі.

1. Має стати більше зелені

Головною потребою стане природа, зелень. Це дуже відчули мешканця великих міст. Підсилило відчуття і те, що карантин припав на весну.

«Впевнена,мешканці міст будуть вимагати більше озеленення, бо його нестача появилась в тому, що за першої можливості люди були у парках, скверах, на будь-якому клаптику зелені, – каже Ольга Соловей, керуючий партнер та співзасновник бізнес-асоціації «Український клуб нерухомості». – Коли тобі непотрібно до офісу, хочеться йти до зелені».

Питання не лише в потребі відчути природу і вирватись із закритого простору квартири.

В спеку у зеленій зоні температура повітря на 20 градусів нижча ніж у бетонних кварталах. Влітку температура досягає подекуди 38 градусів в тіні, а рівень захворюваності на рак шкіри найвищий по країні, зелень життєвоважлива.

2. Піша доступність буде в пріоритеті

Другим вагомим пунктом стане доступність.

Коли ти можеш пішки дійти до лікарні, магазину, парку – це важливо, у випадку, коли немає громадського транспорту.

«Коли в столиці був відсутній публічний транспорт, а люди могли пересуватись, або своїм авто, ми зрозуміли, що бракує доступності до всіх інфраструктурних об’єктів до яких можна дійти пішки», – каже Ольга.

3. Перевага велосипедам і екологічному транспорту

Для великих міст великою проблемою є транспорт. З послабленням карантину Київ зіштовхнувся із корками, більшими ніж завжди.

У Європі ще раніше зрозуміли, що якщо всі люди пересядуть на приватні авто, то місто стане, тому збільшують кількість велодоріжок, окремі смуги для людей на електротранспорті.

«Є дуже цікаві напрацювання в Берліні, Нью Йорку, як буде збільшена інфраструктура для вело, електромобілів. Чогось приватного і безпечнішого ніж громадський транспорт», – каже Ольга.

4. Зростання безконтактних технологій

Більш комфортними на карантині стануть безконтактні технології, коли не треба чіпати руками.

Навіть двері на фотоелементі, які відчиняються самі вже дозоляють почуватись комфортніше і зайвий раз не використовувати антисептик.

5. Відкриті балкони переоцінять

Зашити все і засклити – тенденція останніх десятків років. За рахунок засклених балконів українці намагались розширити простір своїх скромних квартир радянського зразка і зменшити протяги.
Кожен склив на свій смак і це начисто псувало загальний вигляд і без того сумних будинків.

Проте у столиці після карантину вже збільшився запит на квартири з балконами.

«Всі різко захотіли балконів. Якщо раніше для українців квартира була місцем, де ти переночуєш і підеш на роботу, а зараз виявилось, що в цьому місці ти вимушений знаходитись багато часу», – каже Ольга.

6. Планування квартир зміниться

Будуючи нові будинки і переплановуючи старі квартири-студії більше не будуть у пріоритеті.

«Змінився потік думок по вибору квартир, а також тенденції у плануванні квартир. Важливим стане наявність робочої зони, зони для усамітнення. Має бути більша кухня, яка стає центром оселі. Можуть відбутись зміни щодо планування: квартири-студії це класно, але не тоді, коли там живе понад дві людини», – каже Ольга.

Зріс попит на творчість і це вплине і на зростання естетичних запитів у покупців житла.

7.Модульна архітектура і екологічне будівництво має стати трендом

«В української архітектури є багато проблем. Ми бачимо їх із вікна, ми бачимо їх у своєму дворі, бачимо проїжджаючи в транспорті на роботу. І всі вони наші з вами. Ми самі до них призвели свою байдужістю і бездіяльністю», – каже Дмитро Аранчій, головний архітектор та засновник майстерні Dmytro Aranchii Architects.

Україна посідає перше місце в світі за абсолютним числом шкідливого сміття. 90% його будівельне сміття. 427 млн тонн його продукує Україна щороку. Цього вистачило б, аби метровим шаром сміття завалити весь Київ.

Екологічні проблеми безпосередньо впливають на життя у місті. І якщо, наприклад, танення льодовиків українцям здається чимось дуже далеким, то зростання кількості лісових пожеж, через які смогом навесні затягло пів країни, очевидний наслідок.

Для безпечного життя далі просто необхідно буде використовувати енергоощадні і екологічні підходи в архітектурі.

Одним із вдалих варіантів, які пропонує архітектор, є модульне житло, яке виготовлене із екологічних матеріалів і згодом, коли, наприклад, зростатиме родина, його можна розширити.

8. Зелені дахи – від спеки і потопів

Ще одна зелена ініціатива, яку пропонує Дмитро – зелені дахи. Їх доцільно планувати будуючи нові будинки.

Це не тільки затишок і змога мати «сквер» не виходячи із дому, а і зменшення спеки – такий дах дозволяє зменшити нагрівання самого приміщення на 20 градусів.

Окрім того, з цією технологією потопів на вулицях міста стало б менше.

«На 70% зменшується навантаження на систем дощової каналізації. Тобто 70% затримується на зеленому даху – випаровується і поглинається рослинами. Лише третина потрапляє до ливнівок тим самим не провокуючи повені і затоплення»,- каже Дмитро.

Більше про тренди та розвиток сучасних міст ви можете прочитати на нашому Телеграм-каналі