Міська структура: ефективні кейси для Львова і Києва

Країна комуналок залишається у минулому. Якщо раніше громадські простори створювали за вказівками згори і розвивали «комплексний благоустрій», то сьогодні розвиток міста — це балансування різних точок зору і сьогоднішні містопланувальники намагаються ставити в центр людину.

Після Революції Гідності не рахуватися з думкою мешканців ніхто уже не ризикне. Розуміючи нові тенденції прогресивні міста створюють структури, що працюють за новими механізмами — Інститути просторового розвитку.

Урбаніст зібрав думки  Олександра Шутюка та Станіслава Дьоміна про те, як створити ефективну міську структуру.

Slider image

Фото: Олександр Шутюк

Олександр Шутюк — проектант громадських просторів, урбаніст. 5 років працював у Львівській міській раді, а також в ЛКП “Інститут Просторового Розвитку”.

Slider image

Фото: Станіслав Дьомін

Станіслав Дьомін — архітектор, урбаніст, що протягом року очолював КП «Київміськрозвиток».

Олександр Шутюк: Як вимірювати ефективність комунального підприємства? Якщо ми говоримо про швидкість та кількість, то це одна ефективність, якщо створюємо зручне безпечне місто в довгостроковій перспективі, то інша. Поки на керівних позиціях міста не буде людей, які розділяють ці цінності, не важливо комунальне підприємство чи приватне. головне, куди ми хочемо потрапити.

У Львові є такий термін “міцний господарник”. Коли немає індикаторів якісного середовища, з’являється людина “от-він-знає-як-треба”. Для того, щоби не залежати від того, чи буде керівником Іван Петрович або Петро Іванович та забезпечити сталість.

Герої країни “Комуналія”

Станіслав Дьомін: Бомба закладена в понятті “комплексний благоустрій”. В 22 статті процес перетворюється на об’єкт та додаються два слова: будівництво та реконструкція. Оскільки в законі про благоустрій формулювання “будівництва” не визначено, то нас викидає в закон про регулювання містобудівної діяльності і ми більше не знаходимося в створі закону про благоустрій населених пунктів. Що це означає на практиці?

Slider image

Фото: Софіївський собор

Наприклад, ви хочете поставити лавочку в центрі міста, десь на території Софії Київської. Будь-яка пам’ятка належить до категорії СС3. Тож, аби поставити лавочку, ви повинні пройти весь комплекс проектних робіт та експертизу, отримати підтвердження в міністерстві та усіх профільних департаментах. Так, процес, який повинен бути в місті дуже швидким, перетворюється на суцільне пекло на роки.

Станіслав Дьомін: В адміністрації все відбувається дуже стихійно. Замість того, щоб впроваджувати більш ефективні процеси адміністрація наймає все більше людей з низькою зарплатнею. По закінченні роботи у «Київміськрозвитку» я зробив спробу провести роботу над помилками, надати пропозиціі щодо вдосконалення Закону про благоустрій населених пунктів та пов’язаних з ним нормативно-правових актів.  Ми хочемо запровадити спрощену процедуру для благоустрою міського простору та розділити два процеси, урегульовані цим Законом:

Інженерна підготовка території

Ми хочемо ввести поняття “архетип” — модульну систему, що може застосовуватися приблизно на 70 відсотках міських територій. За моїми підрахунками, в Києві та Київській області близько 6 тис. га зон загального користування потребують негайного оновлення. Для того, щоби швидко змінити вигляд міста, нам треба переходити до уніфікованої системи. Ця модульна система приймається міською радою для певної території, а на рівні детального плану територій привласнюється ряд архетипів-характеристик. Тоді можна розраховувати кількість архетипів-елементів на рік, що допомагає ринку, будівельному сектору, експлуатаційному та проектувальному сектору прогнозувати своє завантаження, планувати та розвиватись.

Першочергово ми піднімаємося на рівень планування, де повинна бути прийнята загальна індикатори, що добре а що погано. Потім має бути проведений загальний аналіз середовища та його розклад на морфологічні архетипи. Виходячи з цього можуть бути заплановані 7-10 архетипів.

Олександр Шутюк: Розвиток міста — це балансування різних точок зору. В кожного є свої цінності і своє бачення, і якесь одне не повинно домінувати та влаштовувати диктатуру. Не повинно бути радикалізму, коли збереження пам’яті не лишає місця для майбутнього. Історія має не протиставлятися, а пристосовуватися до сучасності.

Джерело: kotsiuba.com

Slider image

Фото: Львів

Slider image

Фото: Майдан Незалежності, Київ

Slider image

Фото: Софіївський Собор, Київ