Ландшафтний дизайн – це вам не квіточки. Ламаємо стереотипи про романтичну професію

Про ландшафтних дизайнерів є анекдот: “– Ти хто за спеціальністю? – Ландшафтний дизайнер. – Як гарно! – Так, на бульдозері їжджу”. Жарти жартами, та робота ландшафтного дизайнера справді далека від стереотипів про неї. У цьому переконують ландшафтні дизайнери Ганна Галаган і Наталя Поляхович.

Стереотип перший. Ландшафтний дизайнер лише висаджує рослини

Насправді ландшафтний дизайнер передусім працює з рельєфом. Усі, здавалося б, недоліки може зробити “фішкою” проєкту. Не потрібно осушувати болота, рівняти рельєф, зовсім не обов’язково будувати підпірні стінки та змінювати русла річок. На місці будівлі Євроюсту в Гаазі раніше були приморські піщані дюни, вкриті дуже бідною рослинністю. І основою архітектурного дизайну зробили якраз оці хвилясті дюни. Будівлю вписали в історичний ландшафт. Проклали доріжки з натурального каменю, висадили саме ті рослини, які й раніше тут росли. Тобто був розроблений такий рельєф, який копіює природний. Тільки тепер це вже стали міські дюни. Обов’язковою вимогою до ландшафтного дизайнера було вміння працювати з водопостачанням, щоб підвести й відвести труби так, щоб рослини добре почувалися.

Slider image

Ландшафтний дизайнер має розумітися на системах дренажу та зливовідводів. Один з чудових ландшафтно-архітектурних винаходів – дренажні клумби. Така диво-клумба – “Дощовий сад” – є, приміром, біля 22-поверхового бізнес-центру в Лондоні, за її допомогою відводять дощову  воду. Суть технології в тому, що неглибоку западину засаджують спеціально підібраними квітами й травами з довгим корінням і облаштовують дренажну систему. Клумба всотує воду, яка туди стікає. У сучасних містах система зливоприймачів не витримує навали води, і сама природа підставляє плече – дощові садки облаштовують у всьому світі.

Slider image

Стереотип другий. Ландшафтний дизайнер озеленює лише земну поверхню

Озеленюють і дахи, і стіни, і ті ділянки землі, які здавалося б неможливо озеленити. На дахах навіть облаштовують сади. Зелені дахи не лише гарні, а й розв’язують чимало проблем. Рослини привертають птахів, комах – це все дзижчить, живе і збільшує біорізноманіття в місті.

Slider image
Slider image

Так, на даху 11-поверхової будівлі мерії в Чикаго росте сад, в якому висадили багато квітучих рослин. Зі встановлених там вуликів бджолярі збирають мед. Крім того, зелений дах захищає від перегріву та допомагає під час злив – вода спочатку проходить через природний рослинний фільтр і не так сильно  навантажує каналізаційну систему.

Slider image

А часом технологію зеленого даху застосовують і на землі – там, де не можна облаштувати інше озеленення. Так буває, коли через підземні комунікації чи залишок будівельних матеріалів шар ґрунту дуже тонкий.

Стереотип третій. Ландшафтний дизайнер має працювати на завершальному етапі, коли все вже побудовано

Насправді ландшафтному дизайнеру потрібно співпрацювати з архітекторами, урбаністами, будівельниками. Тільки так можна зробити справді якісний проєкт. Наприклад, ландшафтний дизайнер може підказати альтернативу звичним садовим доріжкам з ФЕМу, бетону чи асфальту. Незаслужено ігнорується таке покриття як гравій. У нього є безліч переваг. Така доріжка водопроникна, набагато дешевша та її легко ремонтувати, просто підсипавши гравій.

Slider image

Ландшафтний дизайнер може передбачити наслідки непродуманих будівельних рішень та пояснити, наскільки важливо бути толерантними до навколишнього середовища.

Наталя Поляхович пригадує випадок зі своєї професійної діяльності:

“Ми працюємо над проєктом в Козині Київської області. Там практично у всіх є вихід до річки. І багато власників ділянок чомусь замовляють у архітекторів бетонні береги. У нашого клієнта теж навколо ділянки бетонний берег і бетонний паркан з глибоким фундаментом. Усе це зроблено для того, щоб на ділянці не було кротів, які псують газон, не було бобрів та інших тварин, які всіх дратують. До чого це призвело? Цього року в садках почали гинути рослини. І не тільки щойно посаджені, а й дорослі 15-річні дерева. Як з’ясувалося, причина в тому, що оскільки зникли кроти, розмножилися личинки хрущів і з’їли корені рослин. Втручатися в природу потрібно обдумано. Як на мене, архітектор мав би хоча б проконсультуватися з ландшафтниками – а що буде, якщо все забетонувати?”

Slider image

Ганна Галаган розповідає про важливість кооперації на початку проєкту на прикладі облаштування зеленого даху:

“Важливо розуміти, що зелений дах можливо облаштувати лише там, де його з самого початку запроєктували. Запроєктували це навантаження. Ми озеленювали один павільйон. І господар переконував, що там запроєктовано, щоб на даху були сади. Ми розробили дизайн саду. А потім виявилося, що архітектор запроєктував зелений дах, але інший – для гравію та ґрунтопокривних рослин. Якщо посадити там ялини чи ще якісь дерева, то потрібен більший шар ґрунту – відповідно, буде більше навантаження. Якщо цього не передбачено, павільйон просто завалиться. Тому можливість запланувати все, що хочеться, дається один раз – коли триває проєктування”.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3