Київ тоне в заторах: 5 варіантів для вирішення проблеми

Чому дороги в столиці заблоковані і чого чекати у майбутньому.

Slider image

Чому дороги в столиці заблоковані і чого чекати у майбутньому.

Причини проблеми заторів та їх вирішення з’ясовувала Liga.net.

Епідеміологічна ситуація і карантин показали реальну ситуацію з транспортною системою Києва, каже Анна Даниленко, транспортний експерт, засновниця ГО “Велодень Київ”, в минулому – куратор з розвитку велосипедної інфраструктури Департаменту транспорту КМДА.

Київ не справляється з кількістю автомобілів, так як розрахований на певну пропускну здатність, пояснює радник мера Києва Максим Бахматов. Через легалізації евроблях в міській мережі налічується близько мільйона автомобілів, в той час, як місто розрахований максимум на 500 000.

Що буде далі?

Запуск транспорту з 23 травня допоміг трохи стабілізувати ситуацію на дорогах, вважає Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування, директор компанії А + С. Наприклад, на громадський транспорт пересадять ті, хто користувався послугою підвезення. Самі ж власники автомобілів навряд чи пересядуть на автобуси.

“Запуск транспорту викликав пожвавлення економічної активності, з’явилося більше причин кудись їхати. Ймовірно, це викличе збільшення заторів більше 59% – нинішнього київського рекорду”, – говорить Дмитро Беспалов.

Slider image

“Метро вже працювало на межі своєї пропускної спроможності. З точки зору епідеміологічної ситуації багато киян будуть вибирати більш безпечний засіб пересування”, – розповідає Даниленко.

За карантин в Києві істотно зросла кількість велосипедистів. Але це може бути тимчасове явище, оскільки в місті немає безпечної велосипедної інфраструктури – багато хто не захоче ризикувати життям і здоров’ям на переповнених магістралях, вважає Даниленко.

“Якщо не буде жорстких заходів, злагоджених дій поліції, міської влади та суспільства – затори будуть нескінченні”, – визнає Бахматов.

Завдання міської влади, за його словами, обмежити кількість автомобілів в центрі, наприклад, запустити там платну парковку, робити акцент на громадському транспорті і велосипедах.

“Загалом, робити все те, що давно працює в Європі”, – говорить він.

Slider image

П’ять причин. Чому Київ тоне в пробках і що з цим робити?

Причина 1. Планування Києва

У радянський період планування Києва розвивалося за принципом Афінської хартії – передбачалося, що в одній частині міста людина буде працювати, а в іншій – спати і відпочивати, розповідає Влодко Зотов, міський планувальник, засновник Бюро ініціативної архітектури “GA”.

У підсумку, виросла некомпактність міста, через що росла необхідність в кількості пересувань. Сучасне містобудування підтримує таку саму традицію, вважає Зотов.

“З недоліками такого багаторічного планування зіткнулися під час карантину. Ті, хто мали автомобілі продовжували отримувати доступ до необхідних благ цивілізації, інші – застрягли в монофункціональних спальниках”, – говорить Зотов.

Рішення: Розробити прогресивний Генеральний План по принципам компактного міста і змішаного використання. Так, щоб людина могла задовольняти всі потреби в радіусі пішохідної доступності: ходити на роботу, робити покупки, лікуватися, відпочивати, вчитися, займатися спортом, вважає Зотов.

Причина 2. Культ авто і нерозвинений громадський транспорт

Один з головних урбаністичних помилок Києва – відмова від трамвайного сполучення між правим і лівим берегом, вважає Ганна Даниленко. Ситуацію, за її словами, погіршує повільний розвиток громадського транспорту.

“Київ проводить планомірну автомобілі-центричний політику, яка довела свою неефективність в містах Європи ще в 70-х – створення мостів, розвилок. Машина вважається престижем. При тому що 70% киян користуються громадським транспортом або ходять пішки”, – говорить Ганна Даниленко.

Рішення: Налагодити більший випуск засобів громадського транспорту, щоб скоротити інтервали між їх рейсами. За останні два роки в Києві з’явилося тільки дві нові смуги громадського транспорту, Київ потребує 15-ти, розповідає Даниленко.

Причина 3. Дорогі розв’язки

Чим більше інфраструктури будується для машин, тим більше машин з’являються на вулицях міста. З подібною проблемою в 70-80-х зіткнулася Центральна Європа – вкладення в розвиток інфраструктури приводила до ще більших пробок, розповідає Дмитро Беспалов.

Рішення: Щоб вирішити проблему в Європі свого часу врегулювали попит на поїздки на автомобілях, наприклад, звужували вулицю і забирали автомобільні смуги, паралельно з цим розвивали альтернативні види транспорту.

Причина 4. Відмова від велосипедів

До карантину велосипедами в Києві користувалися 0,02% городян. У той час як в Європі – це один з найефективніших способів розвантажити дороги, говорить Даниленко.

“Київ не дуже складне місто в плані рельєфу. У нас є всі шанси розвинути велосипедну культуру. Карантинні показники говорять про великий приріст велосипедистів”, – говорить експерт.

Рішення: Змінити міське середовище через короткострокові, недорогі проекти – стовпчики, велосипедні доріжки. Вони допоможуть звільнити безпечне місце для велосипедистів і засобів легкої транспортної мобільності – самокати, моноколеса, ролики.

Розвиток стійкого транспорту, наприклад, адаптувати громадський транспорт під велосипедистів.

“З’єднання різних видів транспорту, коли, наприклад, велосипед можна перевозити в трамваях, автобусах, – один з найбільш простих і ефективних способів розвантажити дорогу”, – говорить Даниленко.

Причина 5. Масова покупка машин і небажання пересідати

Останні кілька років дороги Києва заполонили евробляхи, каже Дмитро Беспалов.

“Відкладений попит є і зараз, а це значить, що дороги будуть за потік і далі”, – вважає експерт.

Рішення: Чергувати використання автомобіля з громадським транспортом, велосипедними поїздками чи пішохідними пересуванням.

Більше про тренди та розвиток сучасних міст ви можете прочитати на нашому Телеграм-каналі