Готель “Дніпро” виставили на продаж: які вимоги до інвесторів

Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко розповів про приватизацію готелю “Дніпро” у Києві та вимоги, які будуть висунуті інвесторам.

Slider image

Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко розповів про приватизацію готелю “Дніпро” у Києві та вимоги, які будуть висунуті інвесторам.

Про це він написав у блозі для ЕП.

Номер “стандарт”, city view, на двох, рахунок надішліть державі Україна. Знайдіть зайву ланку в цьому ланцюжку.

15 липня Фонд держмайна проведе приватизаційний аукціон з продажу столичного готелю “Дніпро”.

12 поверхів у центрі Києва, вид на новий “скляний” міст, розташування у двох кроках від урядового кварталу.

За такої кількості переваг готель, як це часто буває з об’єктами держвласності, демонструє вражаюче гнітючі фінансові результати.

Потрібно визнати, що на фоні інших державних об’єктів “Дніпро” виглядає не найгіршим чином – як мінімум, він у плюсі. Звичайно, цей плюс сміхотворний: прибуток становить 100 тис грн на рік, тобто близько 8,3 тис грн на місяць.

Плюс (точніше, мінус) 4,8 млн грн боргів, що залишилися від “ефективного державного управління”. Якщо згадати, що це чотиризірковий готель у центрі європейської столиці, то цифра виглядає непривабливо.

Дивні історії ФДМ знаходить у кожному держпідприємстві, яке вдається з боями вирвати з управління “міцних господарників”. Стандартно – це завищення цін на закупівлі товарів та продаж товарів чи послуг через “хороші фірми”.

У державних готелях буває, що працює касовий термінал, який відправляє кошти за надані готелем послуги на картковий рахунок приватних підприємців. Але ж рахунки за утримання готелю покриваються платниками податків.

Я усвідомлюю, що умовна прибутковість, хоч і несумісна з масштабом бізнесу і обсягом зловживань, може генерувати аргументи формату “така корова потрібна самому”. Ця логіка мені зрозуміла, але вона неспроможна.

Тільки на податках при ефективному управлінні підприємством держава отримає в сто разів більше, ніж зараз, і це без урахування разового прибутку від продажу об’єкта. Це до питання щодо дійної корови.

Якщо ж міркувати стратегічно, то держава повинна робити свою державницьку справу: всередині країни створювати податкове та антимонопольне середовище для розвитку бізнесу, а ззовні – відкривати нові ринки збуту. Бізнесом треба дати можливість займатися бізнесменам.

Аукціон з продажу готелю “Дніпро” примітний не тільки популярністю об’єкта, а й символічністю самої транзакції. “Дніпро” донедавна перебував на балансі ДУС, тобто це президентський актив. Володимир Зеленський, який підтверджує курс на залучення інвестицій, проявив послідовність. Він дав зрозуміти, що альтернативи приватизації для “Дніпра” не бачить, і передав об’єкт ФДМ.

Сподіваюся, цей аукціон буде показовим для інших 96 органів державної влади. Вони оперують 3 тис держпідприємств і мають близько 1,2 млн одиниць майна, яке логічно було б віддати на чесних аукціонах компетентним інвесторам.

Можливо, президентський приклад надихне ці органи влади перестати чіплятися за об’єкти, яким тільки одна дорога – на приватизацію.

“Дніпро”, на відміну від інших об’єктів, не супроводжували корпоративні війни. Фонду не довелося об’єднувати функції юриста, силовика та психолога для чергового олігарха. Функція ФДМ звелася до підготовки об’єкта, організації аукціону і залучення максимуму учасників, щоб домогтися оптимальної ціни.

Карантин трохи відстрочив аукціон, але зараз, після послаблення карантину і відкриття авіасполучення, ми можемо чітко визначити його дату: 15 липня. Постприватизаційні умови доступні на сайті, ключових кілька.

Збереження готелю не менше, ніж на сто номерів, рівня не менше чотирьох зірок і колективу без зменшення зарплати мінімум протягом пів року. Погашення дебіторської заборгованості, зокрема із зарплати, не пізніше, ніж за пів року з дати переходу права власності. Збереження в назві слова “Дніпро” (Dnipro).

Найбільше запитань виникає щодо останнього параметра. Ми наполягаємо на збереженні історичної назви, оскільки за майже 60 років будівля стала одним із символів Києва і позбавити його киян було б неправильно. Зрештою, ми продаємо непрофільний державний актив, але не історичну пам’ять.

Майбутнього власника та оператора ця умова ні в чому не обмежує. У назві можуть бути поєднані бренд міжнародного готельного оператора і слово Dnipro. Така локалізація є звичайною міжнародною практикою.

Об’єктом уже зацікавилися понад 30 претендентів – це українські й іноземні компанії. Усі вони йдуть на аукціон з розплющеними очима.

Під час передпродажної підготовки ФДМ провів технічний, податковий та юридичний аудит із залученням міжнародних компаній Cushman & Wakefield, BakerMcKenzie, Delta Ingeneering. Тобто тих, чия експертиза зрозуміла професійним українським та міжнародним інвесторам і має їхню довіру.

Покупець знає, з чим йому доведеться мати справу: чи немає прихованих судових позовів, який реальний стан фінансів. Також ми зупинили фіктивні закупівлі, налагодили бухгалтерський облік, реструктурували борги та підготували дослідження ринку готельного бізнесу Києва.

Керує “Дніпром” менеджер з 16-річним досвідом в галузі Еліна Сапожкова. Її завдання – навести операційний лад і підготувати об’єкт до продажу. Стартова ціна “Дніпра” становить 80 млн грн, але вона дуже умовна. За законом про приватизацію, це просто стартова вартість акцій, які продає держава.

Я впевнений, що вже перший крок аукціону підвищить вартість в рази, а на фініші ми легко подолаємо позначку 0,5 млрд грн. Надважливо створити реальний аукціон і змагання інвесторів – розкрити абсолютно всю інформацію про об’єкт приватизації та забезпечити рівні умови аукціону для усіх.

Тоді ми отримаємо результат. Це буде найкращою відповіддю усім скептикам, які розповідають, що готель “Дніпро” буде проданий за безцінь, і намагаються захистити старий стан справ. Хочу коротко пояснити, чому я так вболіваю саме за цей об’єкт, хоча в портфелі Фонду є значно дорожчі лоти.

Україна з її природою, кухнею, двома морями, горами, рекреаційними об’єктами має величезний потенціал для розвитку туристичної галузі. Як виходець з бізнесу я розумію, як важливо не словом, а ділом продемонструвати внутрішнім та зовнішнім інвесторам, що приватизація може бути чесною.

У ФДМ відбулася і готується низка угод в туристичному сегменті – інтерес до таких лотів дає надію. Наприклад, недавно ми реалізували Будинок відпочинку Національного банку під Івано-Франківськом (відразу обмовлюся, що його будівництво відбулося не при нинішньому і не при попередньому керівництві).

Будинок відпочинку площею 2 тис кв м мав усього шість номерів, кожен з джакузі, і призначався для членів правління. НБУ вклав в об’єкт близько 60 млн грн: вмонтував новітні ліфти, повісив люстру з крокодилової шкіри, але при цьому забув прокласти дорогу, електроенергію та газ – ну, буває.

Об’єкт придбали в складчину готельєр та ресторатор, обидва українці, і перетворюють його на повноцінний готель. Місцина там мальовнича.

Також ми готуємо до продажу готель “Слов’янський” у Чернігівській області. 16 років тому готель ударними темпами побудували для єдиної зустрічі трьох президентів – України, Білорусі та Росії – точніше, для єдиного їх обіду.

Красиву будівлю в стилі “шик нульових” площею 5 тис кв м утримує обладміністрація, доплачуючи щорічно мінімум пів мільйона гривень. Зрозуміло, що альтернативи приватизації тут також немає.

Недавно на одній із зустрічей мені сказали фразу, яка максимально точно відображає нашу місію: ми трансформуємо непродуктивні активи в продуктивні.

Упевнений, що “Дніпро” стане яскравим прикладом такої трансформації і продовжить серію інвестиційних угод, які допоможуть реалізувати потенціал України і перейти із статусу вічно перспективної в статус заможної держави.

Більше про тренди та розвиток сучасних міст ви можете прочитати на нашому Телеграм-каналі