Чому містам потрібні широкі та зручні тротуари

Проблему поганих тротуарів оприявнила пандемія коронавірусу. На більшості тротуарів нереально дотримуватися соціальної дистанції у два метри.

Slider image

Проблему поганих тротуарів оприявнила пандемія коронавірусу. На більшості тротуарів нереально дотримуватися соціальної дистанції у два метри.

Про причини та наслідки цього повідомляє урбаніст Девід Зіппер у статті для CityLab і Bloomberg.

Як відповідь на виклики пандемії в низці міст світу почали створювати пішохідні зони та розширювати тротуари. Тимчасово віддати пішоходам одну чи кілька смуг для автомобілів можна за допомогою різних бар’єрів-делінеаторів. Водночас ресторани та кафе подекуди відвойовують простір у пішоходів для своїх літніх майданчиків, де безпечніше перебувати, ніж у закритому приміщенні.

У доавтомобільну епоху в містах Америки було більше місця для пішоходів, зазначає Арлі Адкінс, професор міського планування з Університету Аризони. Та з 1920-х років містопланувальники зробили чіткий вибір у пріоритетах розподілу простору – на користь автомобілів.

У старих містах, заснованих до автомобільного буму, тротуари звужували, а в нових містах інфраструктуру відразу робили недружньою до пішоходів. Це видно, зокрема, якщо порівняти Нью-Йорк та Остін (Техас). Якщо в першому є доволі непогана пішохідна мережа, то в другому половина вулиць взагалі не мають тротуарів.

Slider image

Вирішення проблеми з тротуарами у США ускладнює те, що той чи інший відрізок тротуару може бути як на балансі міста, так і на балансі власника будинку. Наприклад, у Сан Хосе та Міннеаполісі відповідають за стан тротуару саме приватні власники, вони ж мають оплачувати утримання в належному стані. Саме тому гірші тротуари – у бідних районах (в яких зазвичай переважає чорне населення). Відповідно, у бідних (і чорних) районах пішоходи частіше потрапляють в автоаварії.

Незадовільний стан тротуару чи його цілковита відсутність змушує пішохода виходити на проїжджу частину й ризикувати здоров’ям або життям. Найбільше такий стан речей впливає на найвразливіші верстви, такі як літні люди, батьки з дитячими візками та люди з інвалідністю.

Slider image

Розмаїття балансоутримувачів призводить до того, що все населення міста страждає від відсутності інфраструктури – хай як добре один власник слідкує за своєю частиною тротуару, якщо далі хідник обривається, то люди оминатимуть весь маршрут.

Відсутність тротуарів має безпосередній вплив на здоров’я. Проведене 2009 року в 11 країнах дослідження показало, що містяни, які живуть у районах із хорошими тротуарами, більш схильні гуляти щонайменше 30 хвилин на день.

У 2017 році опитування, проведене Американською спілкою рієлторів, виявило, що для 87% респондентів наявність тротуарів та пішохідної мережі є важливим чинником для вибору місця проживання.

Автор вважає, що пандемія – гарний привід для того, аби міста США переглянули політику фінансування та планування пішохідної інфраструктури, адже тротуари бережуть здоров’я навіть коли немає коронавірусу.

Більше про тренди та розвиток сучасних міст ви можете прочитати на нашому Телеграм-каналі