Балконні баталії. Погляд з балкона і на балкон

Балкони та лоджії – корисна чи естетична частина нашого житла? На користь обидвох версій є чимало аргументів. На захист засклених балконів та лоджій теж можна знайти чимало тез, як і мотивів попрощатись із скляними та пластиковими надбудовами.

Історично склалось, що наявнісь балкона вважалась ознакою гарної, заможної міської квартири. Якщо дивитись на балкони з внутрішнього боку, із середини – це такий перехідний елемент між зовнішнім середовищем, вулицею та особистою кімнатою. Балкони з боку вулиці – це частина і переважно, естетична, оформлення будинку. 

Slider image

Приклад оформлення балкону без скла. Львів

Функціональна основа балконів – це можливість провітрювати приміщення і дихати свіжим повітрям не виходячи з квартири, а ще так звана інсоліяція квартири (дезинфекція сонячним промінням) та навіть простір для евакуації під час пожежі. Всі ці можливості можна використовувати на незасклених балконах.

Натомість, засклений простір (а є й з немитими вікнами) створює протилежний ефект – чисте повітря не надходить у потрібній кількості, сонячне проміння безсиле дістатись віддалених кутків приміщення і перетворюється на “друге світло”, а немиті вікна затримують доступ до 70% природнього світла.

Втім, аргументи має і сторона із пластику та скла. Скажімо, бетонні будинки радянської забудови охолоджуються надзвичайно швидко, а склопакет та зовнішнє утеплення однозначно додають комфорту, тепла і затишку у приміщенні. Плюс це ще й економія тепла, – такі аргументи наводять вланики засклених квартир. Місто наступає навіть на колись тихі спальні райони, то ж засклений балкон зменшує фоновий шум міста. Особливо це стосується будинків, які опинились біля транспортних потоків. На жаль, екологічна складова змушує містян закривати балконам простір, іноді доступ “свіжого” повітря вони вважають за краще обмежити кондиціонованим, без домішок важких металів та неприємних запахів. Милуватись вулицею на відкритому просторі іноді може бути шкідливо для здоров’я.

Slider image

Внутрішня сторона медалі. Комфорт мешканців, менше світла, шуму і повітря

Досі у Києві немає статистики щодо засклених балконів, можна лише візуально оцінити значний відсоток закритих лоджій.  Фірми, які спеціалізуються на заскленні також підтверджують факт стабільного попиту на засклені балкони. Демонтаж таких об’єктів замовляють значно рідше.

Аргументи обидвох сторін переконливі. Цікаво, що приклад розісклення подають медійні персони, засклення лишається масовим процесом. 

Олена ЧОБІТ, економістка. “влада має допомагати містянам склити балкони у типовий спосіб”.

– “Я засклила балкон у 2015 році. Мотивація прагматична – наші будинки збудовані 40 років тому. Вони не розраховані на морози і захист від агресивного міського середовища.  Для того, аби забезпечити себе теплом (особливо у холодну пору, коли централізоване опалення ще не включили, або виключили, а приморозки повернулись) ми вирішили засклити балкон і зробити зовнішнє утеплення.

– Як оцінюєте зовнішній вигляд засклених балконів у вашому районі?

– Картинка, звичайно, не завжди влаштовує. Якби це робилось централізовано, з однаковими проєктними рішеннями це було би чудово. Нехай не всі однакові, але типові. У нас, наприклад, є балкони, які переробили на кімнати, є зовсім засклені від підлоги до стелі – вони дуже вибиваються. Є виносні лоджії. У кого як дозволяють фінанси і смак. Є ті, хто склить балкони із підручних матеріалів: дерева, заліза і відходів. Різна форма це некрасиво і псує загальний вигляд будинків. Я вважаю, що всі однакові балкони теж не дуже цікаво. Думаю, що було б добре, якби міська влада допомагала містянам. Аби були якісь комунальні бригади, які робили б за типовими проєктами.

– Як поставились до вашого рішення рідні?

– Ми довго доростали до цього питання. То не дозволяли можливості фінансові, то сподівались на узгоджені рішення, будинкові. Але з кожним роком стало більше задувати, будинок утримується у нормальному стані лише зусиллями мешканців.  Ставало дедалі холодніше в квартирі. То ж ми вирішили додати затишку.  Ще остаточним аргументом було бажання уникнути шумів – у нас дуже збільшився рух автомобілів, шум навіть заважає спати. Балкон захищає від зовнішніх шумів і атмосферних явищ – дощу, снігу, пиляви, задимленості.

– Чи є негативи від заскленого балкону?

– Не бачу негативів. Навпаки, простір став комфортнішим, тихо дома, затишно, тепло. Одна із сусідок теж вирішила засклити балкон. Підтвердила, що стало тепло, затишно і тихо. Задоволена.

– Як ставитесь до відкритих балконів?

– Є люди, які матеріально не можуть засклити. Є люди, які вирішили естетично не псувати вигляд будинку. У них гарні, облаштовані балкони. Є сусіди, які мають 2 балкони – з боку вулиці він облаштований квітами і дуже красивий, а у двір вони засклили.

– А чи є приклади у вашому оточенні, коли люди розісклили балкон?

– Є. Але вони замінили одні вікна на інші. Тобто, демонтували старі дерев’яні, а поставили склопакети. А таких прикладів, коли звільнили балкони я не знаю.

Slider image

Новобудови із думокю про компроміс: уніфіковані засклені лоджії. Вихід для спальних районів

Михайло МІНАКОВ, філософ. “Має бути комунальна програма, яка би стимулювала розскляти балкони”.

– Я розісклив балкон у 2014 році. Що спонукало? Я довго збирав кошти на ремонт балкону. І коли назбирав і почав ремонт, то одним важливим моментом було розісклення балкону. У межах мого старовинного будинку, а він 1903 року. Він  був колись дуже гарний. Хоча і не в першому ряді на вулиці Саксаганського. Але більшість балконів вкрита цією пострадянською не естетичною корою. Разом із розіскленням я хотів до цього всього залучити сусідів. Принаймні, тих, які мають балкони з боку фасаду. Мені здається, що кияни мають таку вдачу не дуже бачити позитивні зміни. Мій приклад сусіди сприйняли вкрай негативно. Вони вважають, що я порушив спільну таку балконну солідарність і що надалі від усіх мешканців вимагатимуть розісклити балкони. Так би мовити створюю прецедент. Вони кажуть мені – твій балкон як більмо в оці, випадає із спільного вигляду. За ці 6 років ніхто мого прикладу не наслідує.

Slider image

Старовинні будинки з більмами. вул. Саксаганського. Київ

– А як щодо соцмереж. Ви свого часу запостили заклик приєднатись до вашої ініціативи. Як до цього поставились мережани?

– А ось у соцмережах поставились прихильніше. Багато підтримали, але почали і солідаризуватись. Судячи з коментарів, з’явились люди, які почали думати у цьому напрямку. При чому не лише у старих, а й у новіших будинках також. Чи розісклили вони свої балкони я вже не відстежував.

– Що змусило б ваших сусідів приєднатись до вашої ініціативи?

– Попит визначає і пропозицію. Це ж залежить ще й від смакових питань. Колись Київ був красивим містом, а сьогодні залишаються невеликі окремі ділянки, але їх стає все менше. Так у міста зникає смак і стиль. І у мешканців зникає здатність до смакових суджень. Цей процес смакової ентропії можна повернути. Але для цього потрібні зусилля. По-перше, створювати позитивні приклади. Або фінансові незручності у вигляді штрафів. З року в рік платити, скажімо, 10 тисяч за засклений балкон. Це може стати спонукою розісклити балкон.  Окрім того, я подумав, що могла би з’явитись комунальна програма, яка би стимулювала киян знімати вікна із балконів – якісь позитивні стимули, наприклад безкоштовний демонтаж. Бо зараз киянин триста разів подумає, перш ніж наважиться його розісклити.

Окрім засклених балконів є ще й проблема кондиціонерів на старих будинках. Я би тут дивився на програму стимулювання поверненню будинків їхнього первісного вигляду.

Ціна питання – розісклити балкон коштує дешевше, сюди входить демонтаж та вивіз сміття. Окремі витрати становило відновлення первісного вигляду балкону – підібрати фарбу і відновити металеві частини, які були знищені. Цікаво і довше було з людьми, я домовився з бригадою із Закарпаття, які понад 10 років працювали вже у столиці. Вони довго розпитували мене про моє рішення, перепитували, дивувались, бо в них це був перший випадок розсклення.  Ми й досі продовжуємо спілкуватись, та ось у 2018 році вони повідомили про ще один випадок демонтажу балкону. Це буває досить рідко.

Здається, що питання склити чи ні балкон вже давно переросло майже у гамлетівське “бути чи не бути”. Аргументи естетичні та економічні не перетинаються у життєвих історіях. Пошуки компромісних рішень, які б влаштували обидві сторони, мають хоча б розпочатись на рівні озвучувань аргументів. Але поки що про наміри пошуку такого рішення комунальна влада не озвучує. Ну а тим часом балкони наших міст продовжують вкриватись склом, зайвими сантиметрами і осудливими погядами сторонніх. Хто переможе у цій балконній історії – покаже час.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3