5 українських міст, в яких є чим вас здивувати

Осінь. Така осінь! Цього року вона радує своїм різнобарв’ям і відносно хорошою погодою. Тому саме час вирушати у подорож країною. Дотримуючись карантинних норм, гулятимемо вулицями. Куди поїхати? Урбаніст знайшов 5 міст у різних частинах України, які варто відвідати на вихідні.

Чернівці: Український Гоґвортс і “П’яна церква”

Почнемо із Заходу. У Чернівці варто їхати лише тому, що це –  “маленький Відень” і справді європейське місто Принаймні, в архітектурному розумінні. Тут є 483 пам’ятки архітектури та містобудування. Але must-visit place – Чернівецький національний університет. Візитівка міста, улюблена фотолокація для весільних пар і не лише, а ще – об’єкт, включений до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО. Раніше це була резиденція православних митрополитів Буковини й Далмації. За цей проект чеський архітектор Йосип Главка був нагороджений особливими почестями на виставці в Парижі. І є за що. Будівля велична і яскрава. 

Slider image

Вона складається з трьох корпусів: головного, духовної семінарії і церкви Трьох Святителів, пресвітерії. Також на території комплексу знаходиться унікальний дендропарк. Оглянути будівлю, парк та церкву ззовні можна й самому, а от щоб потрапити у найгарнішу Синодальну залу – потрібно замовити екскурсію.  

Slider image

Другою родзинкою міста є будинок-корабель. Принаймні, так запевняють чернівчани і називають його по-своєму “шифа”, німецькою – корабель. Цей корабель “заякорився” тут ще в ХІХ столітті. І високою вежею-ліхтарем, що символізує щоглу, приваблює туристів. На “щоглі” – передній частині – голова лева, грифони, водорості та інша морська атрибутика. Раніше з пащі лева навіть текла питна вода.

А ще Чернівці – це місто поєднання релігій. І кожна конфесія намагалася вирізнитися своїм храмом. Тому не дивуйтеся, що, прогулюючись центром міста, ви, де б не були, будете наштовхуватися як на величні храми, так і на невеликі церквочки.

Slider image

Куди варто спеціально підійти, то це – до вірменської церкви Святих апостолів Петра і Павла. Церква виконана в готичному стилі, а інтер’єр – в українському бароко. У минулому столітті Вірменська церква була передана Чернівецькій філармонії, аби використовувати її як зал для органної музики. Тож, крім богослужінь, увечері тут можна послухати ще й старовинний орган. 

Slider image

Ще одна споруда з “викрутасом” – Миколаївський кафедральний собор.  Його було побудовано за зразком румунського Успенського архієрейського собору. А викрутаси тут, у прямому значенні, на куполах, адже вони – закручені. Здається, що в архітектора виникли проблеми із зором та простором  Через це в народі Миколаївський собор називають “П’яною церквою”. Всередині церкви також можна побачити неординарні речі, наприклад, вівтар розташований по праву руку від входу, а не по центру, як це прийнято.

Полтава: духовний центр, студентська столиця із “семиглавою” церквою 

Далі вирушимо у Центр України. Полтавські галушки – бренд, який зараз намагаються запатентувати, аби він став світовим. Тут є і пам’ятник галушці, і це – маст хев у меню кожного кафе чи ресторану. Сьогодні Полтава вважається містом студентів, адже у ній – 13 вузів і 52 школи. А 100 років тому місто вважалося “Духовним центром України”, адже кожен більш-менш відомий український діяч чи то зупинявся, чи то мав свої апартаменти тут. 

Slider image

Проте оглядати місто варто з Іванової гори. Це історичний центр Полтави, найкращий оглядовий майданчик міста. Більше одинадцяти століть тому тут був дитинець літописного міста Лтава. Згодом на цьому місці збудували земляну Полтавську фортецю, яка у ХVІІІ ст. три місяці стримувала наступ шведів. Краєвидом на інший бік Ворскли та Хрестовоздвиженський монастир треба помилуватися з альтанки. 

Slider image

А потім тут же, збоку, зайти до музею-садиби І. Котляревського. Це справжнісінька українська хатка з 1705 року, розташована на Івановій горі. Неподалік є сарай, комора та колодязь із журавлем, а навколо тин із квітами. Тут навіть є деякі особисті речі письменника.

Slider image

Ще одна родзинка міста – Хрестовоздвиженський монастир. Заснований у 1650 році, він має єдину в Україні “семиглаву” церкву в стилі бароко, яка збереглася до наших днів. До речі, під час війни зі шведами тут була ставка Карла XII. Передбачувано, що на початку минулого століття монастир закрили і розграбували, НКВС використовувало приміщення як в’язницю для малолітніх, згодом як школу-інтернат. Повернулася будівля до свого первісного призначення у 1991 році.

Slider image

Ну й, звичайно, поле, де відбувався історичний бій, про який усі вчили вірш у школі – поле Полтавської битви. У 1909 році тут створили музей. Довгий час ці події були висвітлені згідно з загальною радянською ідеологією. І лише зараз у музеї починають розповідати про справжню ціну полтавської “перемоги” та неймовірно складні наслідки для України.  

Дніпро: дім з жабами і унікальний міст для фото

Подорожуючи із Заходу на Схід, зупиняємося у Дніпрі. Східному Форпості, як називають його тепер. Тут, як і у кожному великому місті, є свій величний собор – Спасо-Преображенський. Історія його будівництва – це історія розтрат та корупції. А також – залишкового фінансування об’єктів культури. Лише з поправкою – на 200 років.  Спочатку планувалося побудувати храм, що перевершує собор Святого Петра в Римі, але війна з Туреччиною змінила плани ініціатора будівництва, князя Потьомкіна. Розпочате будівництво в 1787 році було припинено. У 1830 році відбулася повторна закладка храму за новим проєктом, де він був у шість разів менше початкового.

Slider image

Завдяки Дмитру Яворницькому церкву вдалося зберегти від руйнування після революції, хоча до 1992 року служб у ній не було. 

Із старовинних будівль варто оглянути дім Еміля Вюрглера, або ж, більш відома є його місцева назва  – Дім з жабами. Садибу побудували в 1912-1913 роках. Будівля навіть може претендувати на звання найбільшої садиби у Дніпрі. На його огорожі сидить 5 жаб, і тут є фонтан, який очолює жаба. 

Однак, Дніпро вражає своїм урбанізмом. Ну не можна милуватися на Собор і не відзначити надзвичайний Мерефо-Херсонський міст.

Slider image

Він внесений до списку національних пам’яток архітектури. Це єдиний в Європі залізничний міст з криволінійною траєкторією. Ви точно не запам’ятаєте його довжину, а от фото на його фоні запам’ятають усі у вашому інстаграмі. 

А ще тут є найбільший єврейський комплекс в світі “Менора”. Його відкрили в 2012 році. Комплекс формують сім веж, найвища з них сягає 77 метрів. Загальна площа “Менори” більше 50 000 кв.м.

Slider image

Перший поверх називається “Галерея”, він виконаний з унікального єрусалимського каменя і мармуру. Найпопулярнішим місцем центру вважається оглядовий майданчик, який знаходиться на рівні 17 поверху. 

Батурин: історія неймовірного кохання, воскреслий палац і цитадель

Північ України – це не лише Чернігів. Це також найяскравіша пам’ятка козацької доби – Батурин. Сюди варто їхати, щоб оцінити велич палацу Розумовських і нескореність гетьманської фортеці. І все це – у чудовому відреставрованому стані.

Slider image

Центральним об’єктом заповідника “Гетьманська столиця” є триповерховий палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Його побудували у 1803 році. Після смерті Розумовського його син Андрій переважно жив у Відні і зовсім не цікавився палацом, яким опікувався управитель. Невдовзі після смерті гетьмана у палаці сталась масштабна пожежа, яку, за однією з версій, влаштував сам управитель, щоб приховати сліди власних крадіжок. 

Тривалий час палац був у занедбаному стані, проте у 2003-2008 роках його реставрували і він набув свого теперішнього вигляду. У палаці 55 кімнат, але лише деякі відкриті для відвідувачів. А ще навколо палацу є красивий парк.

Slider image

Головною принадою є відновлена цитадель батуринської фортеці, яку збудували у 1669 році. Вона була знищена разом з усім містом вже 1708 року під час батуринської трагедії князем Олександром Меньшиковим. А усіх мешканців фортеці московити жорстоко вбили. Причиною стало те, що гетьман Іван Мазепа виступив у війні проти Петра І і на боці Шведського королівства. Відтворили її у 2008 році. І побудували красивий комплекс. Такий, куди не соромно привести друзів-іноземців.

З оглядового майданчика тут відкривається неперевершений краєвид на заплаву річки Сейм.

Slider image

Усім романтикам варто відвідати будинок Кочубея. Його побудували ще в XVII столітті, а він зберігся до наших днів. Це єдина споруда в Батурині часів гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи. Зараз у будинку Кочубея знаходиться краєзнавчий музей. Найцікавіше тут – листування гетьмана Івана Мазепи зі своєю коханою, донькою Кочубея Мотрею. Коротше, хочете неймовірну історію кохання – вам сюди. 

Slider image

У місті варто відвідати і одне з небагатьох  поховань українських гетьманів, яке збереглося до наших днів. Знаходиться воно у Воскресенській церкві. Її будували разом з палацом. Кажуть, що її цегла – з розібраної вежі Мазепи. Одні б це назвали вандалізмом, інші – повторним використанням та збереженням природи.  Розумовський помер у рік завершення будівництва храму, і, згідно з заповітом гетьмана, він був похований у склепі на території Воскресенської церкви.

Миколаїв: античне місто і найстаріша обсерваторія

На Півдні України завітаємо до Миколаєва. Місто назване на честь Святого Миколая – покровителя моряків. 

Можна, звичайно, почати огляд із церков, але ми б радили їхати одразу в історико-археологічний заповідник “Ольвія”. Це – один із найбільших античних центрів в Північному Причорномор’ї.

Slider image

Місто було засноване ще в першій половині VI ст. до н.е. В перекладі з грецької слово “Ольвія” означає “щаслива”. Це – офіційна назва міста, засвідчена в декретах, написах на монетах, більшості літературних джерел. Проте є й інша назва міста, яка дає право стверджувати, що поселення тут існувало ще задовго до цього часу, адже в творах деяких античних авторів місто названо також Борисфеном – це, як відомо, грецька назва Дніпра. Тут можна оглянути руїни міста і відчути себе археологом. 

Slider image

А далі – можна вирушати до церков. Тим паче є на що подивитися. Собор Касперівської ікони Божої Матері присвячений одній з найбільш шанованих чудотворних ікон ─ Касперівській іконі Божої Матері, яка з 1853 по 1918 роки щорічно урочисто прибувала в Миколаїв хресним ходом і упродовж місяця – з 1 липня по 1 серпня – знаходилася в різних храмах міста. Жителі Миколаєва вірили, що саме ця ікона врятувала місто від нападу ворогів в період Кримської війни 1853-1856 років.

Ще одна цікава будівля – це костел Св. Йосипа, який належить одній з найдавніших католицьких громад Сходу країни. У 1794 році католицькій церкві був переданий один з державних будинків. Цей будинок був перебудований в перший католицький храм Святого Йосипа і освячений 1796 року. 

Slider image

Але найкрасивішою будівлею міста є Миколаївська обсерваторія. Це одна із найстаріших обсерваторій Східної Європи. Спочатку вона була морською. Працівники складали морехідні карти, вчили штурманів орієнтуватися на морі за допомогою зірок, складати зоряні карти та визначати координати небесних планет і комет. Її побудували на найвищій точці Миколаєва і на найбільш містичному місці – вершині Спаського кургану. Колись тут було поселення прадавніх народів епохи ранньої бронзи. Сьогодні Миколаївська аобсерваторія – найстаріша наукова установа в Україні, що розміщується в тому ж приміщенні та продовжує свою діяльність від першого дня існування. До речі, вона має власний меридіан в міжнародних астрономічних атласах. Тут є музей, де зберігається колекція астрономічних приладів, годинників, книг, фотографій та карт.

Загалом, подорожувати Україною можна у будь-якому напрямку. І усюди ви знайдете неймовірні місця, унікальні будівлі і, головне, чуйних людей. Проте, за однієї умови – треба вирушити у подорож.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі всіх актуальних новин з урбаністики: bit.ly/2D7Sel3